Солодко-кислі на смак, вони є лікарською сировиною від багатьох хвороб: регулюють діяльність кишечника (причому, зрілі ягоди покращують перистальтику, а недостиглі надають дезінфікуючу і противопоносну дію), полегшують болі в суглобах при відкладенні солей і ревматизмі, зменшують запалення в нирках і сечовому міхурі.

Лікувальними у ожини вважаються не тільки ягоди, а й листя, і коріння теж

Всі частини ожини припиняють кровохаркання і кровотечу внутрішніх органів, зміцнюють кишечник. При гастритах використовують відвар з листя: 5 г листя заливають 200 мл води, кип'ятять 5 хвилин, настоюють 20 хвилин, проціджують і приймають по 50 мл 3 рази на день.

При захворюванні ясен готують настій (або відвар) з листя: 10 г на 200 мл води, використовуючи його для полоскання. Листя ожини також жують при виразках на яснах і їх пухкості, при поганому запаху з рота, при свіжих подряпинах і ранах в роті. Точно таку ж дію надають і стиглі ягоди ожини. З усіх частин ожини найбільшою яка закріплює силою володіють її плоди.

Листя ожини, прикладені на пухлини, розсмоктують їх. Тривалий прийом чаю з ягід і листя ожини покращує обмін речовин при цукровому діабеті. Для цього 2 ч. Ложки сухого подрібненого листя або ягід заливають 1 склянкою окропу, настоюють 30 хвилин. Приймають 3 рази на день по 1/3 склянки.

При запаленні шкіри, екземі застосовують наступний відвар

Листя ожини, квітки календули, траву хвоща, вербени і дубову кору беруть по 1 ст. л., заливають 250 мл води. Кип'ятять 15 хвилин, настоюють 2 години, проціджують. Приймають всередину по 1 ст. л. 4 рази на день до їди і зовнішньо як примочок і компресів. Настій з листя ожини має заспокійливу дію, сприяє більш швидкому очищенню і загоєнню ран: 1ст. л. листя ожини заливають склянкою окропу, п'ють в теплому вигляді вранці і ввечері по 100 мл. Товчені листя прикладають у вигляді припарок до трофічних виразок на ногах і лишаїв.

При лікуванні гострих респіраторних захворювань, пневмонії готують відвари або настої з сухих ягід ожини: 4 ст. л. на 500 мл окропу (п'ють протягом дня рівними дозами, останню - на ніч). При лікуванні гострих респіраторних захворювань, пневмонії готують відвари або настої з сухих ягід ожини: 4 ст. ложки на 500 мл окропу (п'ють в теплому вигляді рівними дозами протягом дня, останню - на ніч). Беруть 4-5 ст.л. суміші з листя ожини, чорної смородини, суниці, м'яти, меліси в рівних пропорціях на 1 л окропу, настоюють в теплі 1 годину, вийде приємний тонізуючий напій, який приймають по 1 склянці 3 рази в день.

Велику допомогу надає сік ожини. У народній медицині він використовується як жарознижуючий засіб. 

Якщо взяти 10% -ний настій (відвар) листя або коріння ожини, то можна використовувати його як потогінний, сечогінний, в'яжучий засіб, і п'ють його по 1/2 склянки 3-4 рази на день. Лист ожини входить в збір, який надає жовчогінну і діуретичну дію при ожирінні: 1 ч. Л. листя берези, 1 ч.л. мати-й-мачухи і 1 стакан листя ожини залити склянкою окропу. Приймають склянку вранці і стакан в обід перед їжею. Свіжі плоди ожини корисно якомога частіше вживати в їжу, вони добре переносяться хворими.

Особливо ягоди корисні жінкам в клімактеричний період. Жінки бальзаківського віку, запасаються соком на зиму і п'ють його 3 рази на день по столовій ложці до їди. Хоча б раз на тиждень готують собі напій з медом як загальнозміцнюючий і заспокійливий засіб. Для цього в 140 мл окропу розводять 20 г меду, додають 40 г ожинового соку і цілющий нектар готовий. Зменшує припливи, знімає головний біль, покращує апетит і нормалізує сон наступний збір: 25 г зібраних під час цвітіння і висушених в тіні листя ожини, 10 г плодів глоду, 20 г трави пустирника, 15 г трави сухоцвіту. Вже через 10 днів прийому такого трав'яного настою (1ст.л. збору на склянку окропу) життя здасться веселіше. Від клімактеричного неврозу допоможе наступний збір. Листя ожини (100 г), квітки календули (75 г), траву меліси (100 г). Всі трави подрібнюють і змішують. Три столові ложки збору з вечора кладуть в термос і заливають 3 склянками окропу. Вранці проціджують. Приймають по 150г 4 рази на день за годину до їжі.