За нашу волю йшли у бій солдати. За нашу волю проливали кров. За нашу Україну, щиру і завзяту, Уже не раз їм воювати довелось.
І вже не раз у руки брали зброю, Ішли на Схід ,за Україну воювать, За рідну неньку,доньку та дружину, Щоб мали змогу вільно проживать.
Там гинули мільйони без упину, А матері благали:"Повернись!" Вони казали:"В тебе вірю сину!" І серце кров'ю обливалося в ту мить.
Усе пройшло,минули злі години І ті часи,коли кипіла люто кров. Та мати,що чекала так на сина, Побачити їй горе довелось.