На данний момент вчусь в школі. Дуже люблю дивитись фільми. Майже всі вірші сумні, адже берусь за написання в складні моменти мого життя. Дощ, холодна погода, теплий чай з лимоним ..... Це перший раз коли я комусь показую свої вірші , тому якщо вам сподобалось...)
Вона стоїть посеред поля В думках у неї казна що, Неможе жить так більш На цьому світі. Вона упала наколіна І ніжно, легко опустила Свої думки у небуття. Кохання усього її життя Розбило серце їй. І в той момент ,неначе, Усе упало в прірву, З очей полилася сльоза, Невинна молода краплина. А навкруги усе Неначе розізлилось, І грім гримить і блисавка бушує. Вона лиш жде поки помре Поки господь все забере, Усі печалі і турботи Які зв’язали неї навіки. І тут створилось чудо Могутньо, сильно , грізно Вдаряє блискавка об землю, І враз турботи Відплили в небеса. І на душі так легко стало Що аж усмішкой засіяло. В останню мить життя ,вона відчула Як сильно любить небуття.
