Білий квадрат... Малевича?
Візьму папір. Дістану фарби білі І намалюю перший в місті сніг. Комусь у ліжко вкину білих лілій, А у двори - дитячий білий сміх.
Хай біла в небі райдуга іскриться І сипле в світлі душі білі дні. Хай в білий сміх потонуть білі лиця, І побіліють помисли брудні.
... Біліють срібним інеєм дороги, Іде по них старенький білий дід. Попереду літа біжать до Бога, Дід в білий вус сміється їм услід.
Дивлюся на картину білу-білу І бачу в ній я тисячі карат. І, може, ми колись вже посивілі Відбілимо... й Малевича «квадрат». Олена Жежук