Марія Назар «Погляд»

***** Твій погляд з-під повік, як наскрізь серце, Яка ж поезія тут і яка тут проза?.. Мелодія на тлі мінорних терцій Так, ніби сльози в дощ... Чи дощ у сльози?..

Твій погляд з-під повік, як наскрізь очі... Знов дихання, як від нестачі кисню, І млосно так, як ніби хтось наврочив, А у душі тужливо так і тісно...

Твій погляд сон, моє п'янке провалля, Він у мені ламає усі стіни, Закручуючи всесвіт по спіралі В своїй солодко-карій павутині...

Ти вір мені, мій несамотній друже, В моїх очах і є вся правда, віриш???

Від твого погляду цвітуть зів*ялі ружі... І попіл повертається у вірші...