Педагог-організатор

Мені сьогодні снилася війна… Ішла я полем, вквітчаним у маки, Я йшла, і бігла, й знову йшла, Я не могла більше ступати.

Мені сьогодні снилася війна… Ті маки кров’ю на ногах ставали, А я ішла, ішла, ішла… В далечі ангели почали співати.

Мені сьогодні снилася війна… Ті ангели за серце брали, Та не очікувано настала тишина, І вже вони перестали з’являтись…

Мені сьогодні снилася війна… І кожен ангел – це наш хлопчина, Це той, в якого доля вже одна, Кого пов’язала лиха година…

Мені сьогодні снилася війна… Ті ангели, що на землі літали, Це вояки, що в мирний час На захист наш віддано ставали…

Мені сьогодні снилася війна… Я так хотіла врятувать хлопчину, Але не встигла, не змогла, Не прибігла в ту саму хвилину…

Мені сьогодні снилася війна… І хлопчаки, що вчора грались, І їхні вигуки – «Ура!» Які нема кому уже кричати

Мені сьогодні снилася війна… Мій тато, що лежав в окопі, А навкруг нього – пустота, І серце, що не б’ється в його плоті.

Мені сьогодні снилася війна… В руках дитини бачила я фото, А у очах у неї – пустота, І лиш сльоза котилася із ока…

Мені сьогодні снилася війна… І мати, що чекала свого сина, Та чорна хустка, що трима вона, Й на душі вічная провина…

Мені сьогодні снилася війна… І вибухи гранат й снарядів. То вибухи…, то тишина, І море залпів від ворожих градів.

Мені сьогодні снилася війна… Та не ота, що вже давно, а що сьогодні, Мені наснились хлопці, й пустота І так хотілось вирвати їх із безодні…

Мені сьогодні снилася війна… І усмішки тих хлопців юних. І вірна мати, й не одна Котра так вірила у чудо…

Мені сьогодні вже не снилася війна… Я знаю, що вона скінчилась… Й прийде година вже ота, Коли ти скажеш: «Я живий, вернувся!»