Виховую сина
Вплети мені у коси стрічку, Невинну й білу, ти вплети, Й постав за мене в церкві свічку І на любов благослови.
В твоєму серці я до віку, Лишусь беззахисне дівча, А в мене помилок без ліку, Й гріхів не прощених пітьма.
В моєму щасті – біль молитви, Тривоги дня та сум ночей, Шматую я життя на стрічки, Латаєш ти, не підіймаючи очей.
Ніхто не зна, як карта ляже, І чи достойно проживу… А серце тихо-тихо каже, Тебе матуся я люблю…
