Сугестія,сугестія,сугестія. І що не день,одна депресія. І що не мить - переплетіння почутів, Лиш ти мене почути не зумів. І що не крик-то про любов чи радість. І що не плач-лиш сльози про минуле. Оманлива твоя натура,Клавдіо, Твоя Жозе тебе почула... І серед криків і думок, І серед скреготу зубів Кохання за замками не таїла - Жозефа Клавдіо любила. Любити і кохати-то одне. Для неї були різні ці поняття Через потік абстракцій і контрасту Дійти до висновку-Hello апатія! За стилем мала душу експресивну, За напрямком реальністю жила. Художні тропи не любила - Плекала романтичну жилу, неначе той тюльпан цвіла. Якби не критика літературна І під очима синій слід... Вона б тебе забула і через сотні-сотні літ тебе і не згадала... Жозефа Клавдіо кохала. А Клавдіо любив нічні гулянки І до обіду дивні п'янки. Вона готувала смачні сніданки Його очі завжди були на обличчях інших панянок. Алегоричність в типізації образів...
