Прости, солдате… Таксі маршрутне, водій лютує, «Усі по пільгах» - він репетує, Це в бік солдата, що попри втому Рюкзак тримає, їде додому…
В очах – гармати, вогні і танки В очах пекучі, страшні світанки, Окопи, крики і мін сичання, Холодні очі, страшне прощання. У серці спогади ті колючі, Про втрату друга, таку болючу, Про маму й тата, про рідну хату… Водій же свою співа солдату: «Усі герої, хочуть возитись, Хто ж мені гроші буде платити?» Усі мовчали, солдат – ні слова… Маленький хлопчик, що біля нього Сказав, поглянувши в очі щиро: «Спасибі, дядьку, за Україну!» Водій замовк мабуть стидно стало В салоні тиша запанувала… Така глибока, всіх пронизала, Дорослі очі кудись ховали, Бо цей маленький дрібний хлопчина, З – поміж усіх них, один єдиний, Сказав спасибі, тому солдату, Що більше року не бачив хату, Не бачив мами, не бачив тата, А тільки кулі, війну, гармати… Що у окопі мерзнув холоднім, Що тільки вирвався із безодні Війни пекельної, за країну Яку не зрадив і не покинув…
Я також хочу тому солдату, Вклонитись низько, щиро сказати: «Спасибі,сину, прости за муки, За всі терпіння, за чорні руки, За ті окопи що зі снігами, За ті болючі на серці шрами, За сни, що бачиш страшні ночами, За сиві коси і сльози мами…
За водія, що нахабно сину Тебе образив, так без причини… За те що молодість під гармати Свою поклав ти, прости солдате… © Автор Галина Британ 26.12.2016р. Ссилка на відео до цього вірша. https://www.youtube.com/watch?v=jVXZXcjxPWs&t=3s
Мене звати Галина Британ. Народилася я 12.11.1982 року в селі Стрілки, Старо – самбірського району, Львівської області. В 1999 році закінчила Стрілківську середню школу. В цьому ж році вступила в Самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака, закінчила коледж в 2003 році, отримавши спеціальність вчитель молодших класів та іноземної мови. Також навчалася в Тернопільському державному університеті імені В. Гнатюка. З 2003 по 2007 рік працювала керівником гуртка образотворчого мистецтва « Світанок» в Львівському БДЮТ. Писати вірші я почала з 6 років. Просто говорила віршами… Ніколи не сиджу і не думаю як би написати новий вірш, він сам ллється з душі, так ніби мені його надиктовує Бог. Так я відчуваю своє поезію. Зараз працюю сценаристом на дитячому каналі «З любов’ю до дітей”. Проживаю в м. Борислав, Львівської області. Одружена, маю синочка 8 рочків. Мій творчий канал на Ютуб - https://www.youtube.com/channel/UC4SFrGkRfSwLXdpdh7IhdVQ
