Студентка. Психолого-природничий факультет, РДГУ.
*** Ти знаєш, мамо, в долі стільки кроків непередбачених, незрозумілих і дурних. живу на світі небагато років та вже, чомусь, втомилася від них
Ти знаєш, мамо, люди непостійні. самі себе не знають, далебі. а я стою тихенько в наших сінях, дивлюсь як сонце тоне у воді
Ти знаєш, мамо, кожен день віщує і щось нове приносить у житті.
Ти знаєш, мамо, в долі стільки кроків... і як не загубитися мені?