у замку того чотири сторони світу і дві стіни він стає комином влітку й зника щозими біля входу блюдце для змій з молоком тоне в піску і туман засипає піском
на фасаді розпатлані крюки й зарослі шпилі їх ліпили байдужі воїни в обладунках й сідлі народжені жінками з військових зійшли кораблів з ребром що вицвіта зі знамен і з гербів
гірчичні фіранки з дірявих спин розсипані родимки пластиліновий кмин занурені рюші в грейпфрутовий сік і планктон по коліна мокрі майорять з підвіконь
оазис там де вгрузла стопа за хвилину до поріг де поцілувала і мовчки зняла пальто залишила плащаницю й рушницю стоять черевики стоїть столиця
де короткі дзьоби заточують в той поріг коли засина несуть реп.яхи і роздмухують сніг коли він згадує плачуть скорблять і стогнуть птахи з її обличчями з пантеону
у замку того тепер дві вежі дві пам.яті й одна втіха коли зникають обидві в піску і не дихають ховати в піску її тіло й щоразу вдовіти виростати з піску щоразу на місці квітів
