Парк історичної реконструкції «Оствиця», берег Басівкутського водосховища. Зазвичай тут відтворюють побут давньої Русі, але сьогодні ця локація стала ареною адаптивного спорту. Ветеранський клуб «Неможливого не буває» вже півтора року возить бійців на всеукраїнські та міжнародні турніри, проте власні змагання у Рівному організував уперше. Головна мета — витягнути з госпітальних ліжок поранених військових, які проходять лікування поруч і не мають змоги їхати на турніри в інші області.
Веслування на стометрівці стало найекстремальнішою частиною турніру. Жоден із ветеранів раніше не тримав у руках такі весла, тож усі опинилися в рівних умовах. Команди формували з п’яти людей: четверо веслують, а п’ятий — задає чіткий темп і рахунок, аби весла не перехрещувалися у воді. Поки одні підкорювали водойму, на суші тривала запекла боротьба із залізом: жим штанги наполовину від власної ваги та утримання 35-кілограмових гантелей на час.
Серед тих, хто випробовує власну витривалість у силових вправах — старший лейтенант Андрій Соломін. На змагання він приїхав із сусіднього Луцька. Тяжке поранення та ампутацію обох ніг командир роти отримав під Очеретиним на Донеччині, коли виводив свій підрозділ з оточення і йшов крайнім.
Професійну підтримку ветеранам на майданчиках забезпечували волонтери та тренери. Фахівці зазначають: адаптивні програми підбирають індивідуально під кожну травму, а найкраща нагорода для тренера — бачити, як хлопці після важкої реабілітації знову повертають віру у власні сили.
Організатори змагань сподіваються зробити такий історично-спортивний турнір традиційним для Рівного. Ну а вже за тиждень, двадцять сьомого червня, збірна ветеранів представлятиме наш регіон на великих всеукраїнських стартах в Ірпені.
Читайте також: Понад 3,5 тисячі дітей народилися у Сарненському пологовому будинку від початку великої війни