20 червня у самому центрі міста Рівненський обласний центр народної творчості спільно з ТРЦ «Злата Плаза» організували ярмарок українського одягу та аксесуарів. «Купальський челендж» об’єднав безліч митців та мисткинь із Рівненщини, Волині, Львівщини, Хмельниччини та Тернопільщини.

Серед виробів можна було побачити гердани, вишиті сорочки та рушники, вінки, одяг, прикрашений бісером, і багато іншого. Але головною окрасою ярмарку став поліський серпанок.

Серпанок – це напівпрозора лляна тканина, на яку при народженні приймають дитину, покривають голови молодятам, шиють святкові костюми або ж просто носять у повсякденному житті. Під час ярмарку кожен охочий мав можливість спробувати серпанкове ткацтво, майстер-клас з якого провела заслужена майстриня народної творчості України Ніна Михайлівна Рябчевська. Пані Ніна бережно пояснювала техніку ткацтва та слідкувала за кожним рухом, аби кожен охочий міг провести нитку під тонким шаром льону Ніна Михайлівна пояснила ще одне значення слова «серпанок» – так називають головний убір, який жінки вдягали після одруження.

По обидва боки від кросен лежали рушники та стояли манекени, вбрані в одяг, виготовлений за цією технікою.

Оце невибілений серпанок, з льону зроблений. Коли він вибілюється, він отакий стає, прозорий. А це вже рушники, це так само на верстаті, на якому ми працюємо, перебираємо нитки, – пояснює пані Ніна Рябчевська, розповідаючи про ткацтво у селі Крупове Дубровицького району.

Окрім вищезгаданих виробів, на Купальському ярмарку представили ляльки-мотанки, які власноруч виготовила пані Тетяна Гецько. Дизайн кожної мотанки різнився. Були як оберегові ляльки із сакральними хрестами на обличчі, так і ляльки в осучасненому вбранні. Пані Тетяна переконана, що мотанка повинна бути в кожній родині як оберіг.

Дитині чим було гратися? Мама скидала з себе хустинку, замотувала туди якийсь платочок, дитинка гралася. А вранці вона її розмотувала і наново одягала, – саме таким способом, за словами пані Тетяни Гецько, ляльку можна було виготовити, зовсім не використовуючи голку.

Також майстриня розповіла, що щойно вона починає виготовляти ляльку, у голові відразу з’являється ім’я. Так одна з ляльок стала Роксоланою. Серед більш сучасних та незвичних мотанок виділилися пара наречених, лялька у ніжно-рожевій сукні та лялька з припиндою.

Лялька-мотанка залишається оберегом для українців крізь покоління, а такі ініціативи, як «Купальський челендж», дозволяють зберігати цей елемент культурної спадщини крізь роки.

Водночас майстрині, які продовжують займатися традиційними ремеслами, доводять, що давні звичаї можуть не лише зберігатися, а й знаходити своє місце в сучасності.

Читайте також: Ревіталізація парку «Єврейка»: у Рівному нагородили призерів архітектурного конкурсу