Допомагати вдягати фату на голову нареченої могла тільки її мама, сестра або інша жінка з роду, бажано, заміжня.
Поганим знаком вважається, якщо фата впаде під час весілля, тому кріпити її на волосся потрібно міцно.
Після святкування наречена повинна зняти фату і розплести весільну зачіску сама, це означає, що молода жінка тепер буде повноправною хазяйкою у новому домі.
Фата нареченої може бути тільки білого або рожевого кольору.
У зачісці нареченої не можна розміщувати квіти (штучні або живі), якщо на голові немає фати і вінка.
Чим довше фата, тим довше буде сімейне життя.
Довжина фати повинна бути нижче лінії лопаток — таке неписане правило вбрання нареченої. Якщо вона вище, це вже не фата, а модифікована вуаль. Саме довжина фати і кількість матеріалу, використаного на її пошиття, в минулі століття говорили про пишність церемонії і про становище нареченої в суспільстві.
Дівчатам з хорошої сім’ї вкрай непристойно було одягати коротку фату. Сьогодні довжина фати визначається швидше модою, ніж традиціями.
