Як це було колись у Київській Русі?
За часів Київської Русі дівич-вечір полягав у поході в баню, де подруги мили майбутню наречену, супроводжуючи цей обряд настановами, піснями та сльозами. Дівчата оплакували дівоцтво, а заміжні й незаміжні подружки допомагали їй у цьому. Іноді для більшої ефектності навіть запрошувалась жінка, яка вміла плакати та причитати професійно. Крім того, у ті часи вважалось, що сльози можуть позбавити майбутню родину від лиха та зурочень. Також у цей день проводився ще один обряд: дівчина, яка збирається заміж, мала виготовити символ життя, з яким прощається – так звану «красу». Це міг бути вінок, стрічка чи хустка. Далі дівчині розплітали та обрізали косу, після чого вона повинна була передати «красу» незаміжній сестрі або подрузі.
Сумніваємось, що сучасні наречені захочуть поливати сльозами подію, яка передує такому радісному дню, чи тим більше обрізати волосся, проте провести свій дівич-вечір у спа-центрі, попаритись у бані та попліткувати з подругами – не найгірша ідея.
Мусульманські традиції
В ісламських країнах дівич-вечір називають ніччю хни. За давньою традицією його проводять у гаремі, тобто жіночій частині дому, в якому житиме дівчина після заміжжя. На свято запрошують заміжніх та незаміжніх родичок і подруг. Всі разом вони танцюють, співають, плачуть та пригощаються східними смаколиками. Цікаво, що у цей вечір наречена має бути одягнута в біндаллі – традиційне вбрання для такого випадку, яке передається з покоління в покоління.
Найцікавішою частиною свята є момент, коли жінка, яка вже перебуває у щасливому шлюбі, розписує ноги й руки дівчини, яка скоро виходить заміж, хною. Візерунки можуть бути найрізноманітнішими. Цікаво, що наступного дня орнаменти стають ще помітнішими на шкірі, а у шлюбну ніч наречений має постаратись розгледіти в них свої ініціали. Якщо ж це йому не вдасться, то він повинен подарувати щось своїй дружині. Руки й ноги на мусульманському дівич-вечорі покривають і гостям – на удачу.
Дівич-вечір у європейському стилі
Одним з найрозповсюдженіших варіантів проведення дівич-вечора у європейських країнах є піжамна вечірка. Наречена збирає подруг у себе вдома або у номері готелю, аби поспілкуватись, поїсти морозива, подивитись цікавий фільм та влаштувати салон краси. Особливістю такої вечірки є дрес-код: дівчата мають бути одягнені у нічні сорочки, піжами або легкі халати. Крім того, на дівич-вечорах у європейському стилі дівчата часто грають у твістер та проводять традиційні для такої вечірки бої подушками.
Північноамериканський варіант
Дівич-вечір у США називають Bridal Shower – у дослівному перекладі «душ для нареченої», адже у цей день їй належить ціла купа подарунків, такий собі душ з презентів. Які ж подарунки зазвичай отримує у цей день північноамериканська наречена? Все, що так чи інакше пов’язане з її майбутній сімейним життям: постільна білизна, красива нижня білизна і т. п. своєрідною традицією стало одягатись і у все рожеве – його притримується і головна героїня вечірки і її подружки. До речі, саме у на дівич-вечорі у США прийнято або запрошувати стриптизера додому, або йти у стриптиз-бар.
