Історія
Вінчання або, як його називають по-іншому, церковний шлюб – це таїнство, під час якого наречена і наречений дають клятву перед Церквою та священиком жити у коханні та вірності одне перед одним та Богом, натомість вони отримують благословення для створення родини. Відповідно до Біблії, цей обряд бере свій початок ще з часів Адама і Єви, коли Бог освятив їхній союз та благословив на продовження роду.
До початку ХХ століття церковний шлюб був єдиним, що відділяло закохану пару від спільного життя та визначало статус чоловіка й жінки. Проте після революції 1917 року вінчання, як і загалом церква, стали необов’язковими, а потім навіть забороненими.
Вінчання в сучасному світі
Хоча сьогодні вінчання не є обов’язковим для пар, які прагнуть поєднати свої долі, проте багато закоханих не уявляє одруження без цього церковного таїнства. Звісно ж, зайвий раз нагадувати, що вінчатись варто не тільки тому, що зараз це знову актуально, а й тому, що ваша пара відчуває справжню потребу у обряді єднання перед Богом, не варто.
Перед вінчанням
В першу чергу варто зазначити, що обоє молодят мають бути хрещені за обрядом церкви тієї релігії, в якій планують брати шлюб. Оскільки вінчання – крок дуже відповідальний, перед таїнством пара повинна виконати кілька умов:
– дотримуватись фізичного та духовного посту;
– у переддень вінчання, починаючи з 00-00, не вживати їжі, не пити та не палити;
– віруючим молодятам треба читати спеціальні молитви, а за тиждень до таїнства висповідатись та причаститись.
Що потрібно для укладення церковного шлюбу?
– для ритуалу благословення ікони Спасителя та Матері Божої;
– пара рушників, які кладуться на ікони;
– білий рушник з льняного полотна, який стелиться під ноги пари;
– дві свічки та дві невеличких хустки під них;
– обручки;
– коровай та кагор.
