1. Машини без водія виходять на новий рівень 1,2 млн людей щороку гине у автокатастрофах — а врятувати нас можуть автономні машини, які не потребують водія. Звісно, оптимізм щодо того, що із впровадженням автоматизованих машин зникнуть всі ДТП, є передчасним. Однак доводиться визнати: 90% всіх пригод на дорозі (в тому числі — із жертвами) стаються через людську помилку, і 10% — через техніку. Чого ж саме ми уникнемо із розвитком самокерованих автівок?
Людина поступиться місцем за кермом штучному інтелектові та автоматичним системам. Натомість сама стане цінним вантажем. Системи із здатністю до самонавчання та розвитку вирішуватиме несподівані ситуації на дорозі значно ефективніше; втім, це ще не привід видаляти кермо в салоні — зрештою, за умов відмови гальм чи систем кермування хтось же має утримати автівку на дорозі.
Але і скептики, й оптимісти погоджуються у тому, що незабаром у ЗМІ почастішають заголовки на кшталт «Автомобіль із самокеруванням у драматичному зіткненні на дорозі запобіг смерті 5 пасажирів, котрі їхали на родинний відпочинок».
2. Перетин медицини та великих даних може дати значний результат
До сьогоднішнього дня медицина користувалася універсальним підходом до вирішення питань. Але кількість наявних медичних даних у поєднанні із технологіями дають можливість зробити діагностику та терапію максимально точними та звести лікування аж до молекулярного рівня та комп’ютерно точної моделі подолання недугів.
Для прикладу, Каліфорнійський університет вже навчає лікарів мати різні способи спілкування із різними пацієнтами, аби замість універсального підходу до лікування вивчати всі фактори впливу, контексти, звички, умови проживання і навіть оточуюче середовище та соціально-економічні умови, у яких живе пацієнт. Точна медицина дозволить перейти від створення загальної картини симптомів до постановки точних діагнозів та лікування самих механізмів утворення хвороб. А хмарні технології допоможуть систематизувати цей процес та поєднати у спільну систему різні точки даних.
3. Простори спільного користування змінять свою роль Простір — це більше не просто місце, де ви живете, спите чи працюєте. Простір почне взаємодіяти із вами. Розумний простір навчиться інтегруватися та взаємодіяти із вами. Завдяки зниженню вартості технологій сенсори стануть дешевшими, а отже, все частіше можна буде вбудовувати їх у навколишнє середовище — захист, контроль та моніторинг стануть зручним інструментом для того, аби змінити конфігурацію та призначення простору, яку би роль той не відігравав: від охорони здоров'я, відпочинку, досліджень і до виробництва, досліджень, життя та розваг.
Простий приклад: адаптація освітлення, звукопоглинання, вологості та температури повітря у лікарняних палатах залежно від стану здоров'я пацієнта, сукупності поточних симптомів та самопочуття — все це можливо завдяки зібраній масі даних як від лікарень, так і від фітнес-трекерів та різного роду сервісів.
4. Штучний інтелект та мистецтво
Дослідницька лабораторія Sony CSL нещодавно синтезувала тисячі сторінок із нотними записами — і так утворилася перша пісня, написана штучним інтелектом, лише вдосконалена композитором-людиною. Процедурне генерування даних ми вже бачимо в індустрії ігор — все почалося із рандомізації рівнів у Diablo, а перетворилося на майже безкінечні світи та планети у мережевій грі No Man’s Sky. На Лондонському кінофестивалі 2016 року вперше показали стрічку, створену цілком за допомогою штучного інтелекту.
Поки що і короткометражка, і схожа на «бітлів» пісня — це лише бліда тінь тих можливостей, які має штучний інтелект у генеруванні творів мистецтва. Уявіть собі, що кіно, відзняте програмою, отримає Оскара. А як щодо топ-чарту усіх радіостанцій для пісні, яку написав комп'ютер? Гастролей штучного інтелекту — співака чи музиканта, у якого немає фізичного тіла? Саме це стане наступним викликом для митців усього світу — а також для науковців та інженерів.
5. Синтетична їжа та молекулярне сільське господарство
У світі зростає потреба на зменшення викидів, потреба в зеленій енергетиці, подолання змін клімату та отримання продуктів харчування та тваринництва без застосування жорстоких методів поводження із тваринами — а споживання протеїну у людства навряд чи скоротиться. Чи можна отримати м’яcо без необхідності вбити корову чи свиню?
Перший напрямок роботи — це отримання рослинних білків, які будуть піддані реінжинірингу та «перепакуванню» у форму, схожу на звичне нам м'ясо. Синтетична їжа — м'ясо, яйці, молоко та молочні продукти — вже активно створюється внаслідок лабораторних експериментів.
У 2017 році ми, скоріше за все, побачимо низку замінників рослинного походження для м'яса у магазинах. Мода на повну відмову від м’яса, яка раніше була серед веганів, може трансформуватися у розумний технологічний підхід до подолання продовольчої кризи та етичних розбіжностей. І не можна виключати, що наступного Дня подяки низка американців смакуватимуть індичкою, у прямому сенсі створеною із зерна.
6. Боти для бізнесу
Інтернет-боти та автоматизоване програмне забезпечення вже заявили про себе у 2016-му — але вони підуть далі, не зупиняючись виключно на підтримці клієнтів чи сервісах інформування від компаній, банків та готелів (як це здебільшого відбувається зараз). Наступний крок для ботів — координація послуг та програм, взаємозв’язок із іншими системами штучного та напівштучного прийняття рішень.
Уявіть собі підприємця, який хоче запустити нове виробництво і потребує розробок, конструювання та маркетингового просування, але має обмежені ресурси. Для такого підприємця окремий R&D-бот у майбутньому запропонує базу дизайнерів та інженерів; операційний бот зв'яжеться із постачальниками комплектуючих; а бот із маркетингу та продажів оптимізує канали електронної комерції та просування, якими можна скористатися. І всі ці дані підуть до вас — а ви зможете передати управління бізнес-боту щодо рутинних завдань. Зараз це звучить трохи фантастично, але слід почекати ще трохи, і ви самі побачите, що це — не утопія.
7. Мозок та неможливе, що стане можливим
Терапія за допомогою віртуальної реальності перейде від простого відволікання мозку від нав'язливих ідей та станів аж до творення мультисенсорного простору, у якому лікування відбуватиметься за рахунок повної підміни травматичної реальності комфортною віртуальною. Використання такої технології (назвемо її скорочено VRT) дасть можливість у лікуванні психічних розладів, фобій та залежностей досягнути прогресу, який не дав ще жоден вид медикаментозної чи поведінкової терапії.
У цьому напрямкові вже працює стартап Mindmaze: команда створює штучне середовище для пацієнтів, що пережили інсульт, стимулюючи відтворення функцій та навичок за рахунок занурення у віртуальну реальність. І це — лише один із можливих терапевтичних напрямків роботи.
8. «Стратегія блакитного океану» для… океану
2017-го населення планети продовжить зростати — а отже, потреба у ресурсах теж ростиме. Ми довгий час звертали увагу лише на землю, але в океані заховано великі запаси ресурсів. Розведення риби у відкритій воді та видобуток морських ресурсів — це джерело харчових продуктів без необхідності обробляти землі та витрачати пестициди чи прісну воду. Фермерство у океані — це та сама «стратегія блакитного океану», про яку ви напевно чули.
З цим приходить і доступ до автоматизації, коли в режимі онлайн можна спостерігати за морськими фермами, за постачанням та зберіганням сировини, за логістикою та доставкою.
9. Інтерфейс у наших вухах
З початку 80-х років ХХ століття взаємодія людини та комп'ютера здебільшого покладалася на графічний інтерфейс — GUI. Але технології змінюються, й інтерфейси — також. Наприклад, керувати розумними системами автівок вже зараз можна, використовуючи голосові команди. Такі пристрої, як Here One, досліджують потенціал доповненої реальності та управління нею за допомогою голосу. Нещодавно компанія Apple представила свої бездротові навушники AirPods, які — лише перший крок до нового типу взаємодії з інтерфейсами за допомогою голосу. Аудіоінтерфейс у 2017 році стане одним із ключових для взаємодії із пристроями.
10. Дрони для гарних справ
У Руанді будують перший у світі аеропорт для дронів, у якому медичні дрони зможуть швидко доставляти ліки у райони та селища, які їх потребують. Можна чекати місяцями на те, допоки прокладуть нову дорогу — а можна, просто запровадити технологічний інструмент, який допоможе подолати спалах хвороб чи стабілізувати ситуацію із нестачею лікарів. Це — лише один приклад із низки того, як квадрокоптери можуть змінити на краще економіку країн, що розвиваються.
Інноваторів на цьому шляху не бракує за межами урядів чи великих фундацій — окремі громадяни. Навіть за невеликого бюджету громада може запровадити безпілотники в якості інструменту моніторингу кордонів, нелегального людського трафіку чи пошуку тих, хто потрапив під завали під час землетрусу — не кажучи вже про роботу під час гуманітарних місій.
11. Масштабована обробка даних
Пам’ятаєте, як ми вважали божевіллям бажання Google оцифрувати кожен крок, подію, факт, кожен запис, всі дані про музику, затори та прогнози погоди? Масштабована автоматична обробка даних та взаємна інтеграція даних — це те сьогодення, яке ми маємо нині. Надалі цього ставатиме все більше. Шаблони обробки даних можна накласти на все — від погоди та дорожньої ситуації і аж до прогнозування ринків та розвитку лісів.
12. Розумні будинки та будівлі
Від розумних сенсорів для дому, які контролюють вологість, температуру та чи зачинені двері, найближчим часом на нас чекає поява розумних будівель і навіть швидкісних шосе. Архітектори та науковці працюватимуть пліч-о-пліч, аби природні та штучні матеріали можна було зробити «розумними» — цеглини із бактеріями, цемент, який поглинає вуглекислий газ, системи вентиляції на основі природніх перепадів температур та вітру.
Розумні міста — це ще й крок для побудови туристичних можливостей, для розвитку сонячної енергетики та скорочення витрат і створення екологічно сприятливого середовища із інноваійною інфраструктурою.
13. VR та відео за вимогою
VR поступово підкорюватиме все більше сфер, поки що проникнувши до ігор, а згодом — і до індустрії кінопоказів. Адже можливість переглянути улюблений фільм із повним ефектом присутності, якщо ви пропустили показ у кінотеатрі, — наступний логічний крок у розвиткові розваг — цілком можливо, що 2017-го найдорожчі квитки будуть продаватися на VR-шоу Бейонсі чи на фінальні матчі UEFA.
Мікросфери застосування породять цілий новий виток для технології віртуальної реальності — головне, аби вдалося нарешті зробити так, щоби глядачів не нудило; тоді всі ці шоломи та підстанції віртуальної відеореальності стануть нарешті масовим явищем серед глядачів.
14. «Олюднення» роботів
Нині роботи — це жорсткі конструкції з металу, які діють безкомпромісно, лінійно та однозначно. По мірі того, як роботів ми все більше залучаємо до нашого щоденного життя, нам потрібно буде, щоби роботи були більше схожими на живих істот, не позбавлених людського підходу, людської манери спілкування.
Упродовж наступних кількох років ми побачимо, як матеріали, з яких випускатимуть роботів, стануть м'якшими та схожими на людські тканини. Поява таких розробок вже реалізована у перших зразках від SoftRobotics Gripper. Також очікується більше експериментів із електроактивними полімерами (діелектричним еластомером, зокрема). М'які матеріали дозволять інтегрувати робототехніку до громадського транспорту, медтехніку та інші сфери, де потрібен не просто доторк металу та скла, але й більш людський підхід (в усіх сенсах).
15. Машинне навчання та здатність самонавчатися
Тренд на створення систем машинного навчання триває не перший рік; та в 2017-му ми нарешті ми навчимося взаємодіяти із цією технологією. Перемога штучної системи AlphaGo над чемпіоном із го Лі Седолом (Lee Sedol) — важлива віха в історії машинного навчання. Втім, і самі гравці в го, змагаючись із комп'ютером, істотно покращували внаслідок цього свої навички. Отже, не лише машина вчиться в нас, але й ми у неї. Взаємодія із алгоритмами для нас вже стала звичною справою — взяти хоча би автоматизоване вивчення смаків меломанів за допомогою Spotify чи нейромережі, які використовуються науковцями, медиками й дослідниками. Вибір та поведінка людей надалі впливатиме на те, як машини вчитимуться, і це вчитиме і нас самих — впливаючи на те, як ми пишемо, працюємо, граємо, думаємо, поводимося.
Джерело: ТТР
