Мабуть, якби я не потрапила на курси самооборони для журналісток, то й цього запису ніколи б не було. Та й і я не розуміла цих істин. Але дещо нам, красивим, розумним, турботливим та ніжним українкам варто було б пригадати…
70% жінок, котрі сьогодні лежать у відділені щелепно-лицевої хірургії міської лікарні (відсоток я визначаю на око), опинилися там, бо коли чоловік прийшов посеред ночі з посиденьок «під шафе», турботлива дружина не поклала чоловіка спати, а влаштувала скандал. Бідні жінки тепер 2 місяці сидять з зашитою щелепою та їдять рідку їжу.
Як пояснили таку ситуацію мені чоловіки-спортсмени з айкідо – усе тому, що не треба було влаштовувати розбір польотів. Для цього краще б згодився ранок. Кожен чоловік малює у своїх уяві сценарій подій, навіть, повертаючись п’яним додому серед ночі.
Але є генетика. Якщо жінка починає з'ясовувати стосунки з чоловіком «чоловічими методами» - битися, кричати, матюкатися тощо, чоловік перестає дружину сприймати жінкою та починає бачити у ній суперника. Тому й не дивно що в результаті жінка страждає від фізичного насилля. Усі примати чоловічої статі у природі конфлікти вирішують насильством. Тому тут порада одна – треба переставати бути суперниками. А ставати жінками. Жіночі методи боротьби ефективніші, та й приємніші.
Скажу чесно, коли мені на курсах самооборони, одягли захист та вдарили, хоча це був не сильний удар – мене перекосило. Я розумію, що якщо мене вдарить на пів сили у лице хоч якийсь чоловік – будь-якої фізичної підготовки – я можу цього не пережити. Більш того, це зіпсує вроду будь-якої жінки.
От і в мене виникає питання – до чого цей бунт фемінізму, до чого ці сварки у родинах та спроби самоствердитися, якщо природа давно все розставила по місцях: ми жінки, ніжні, добрі, чуйні, вони- чоловіки – сильні, грубі, але наші захисники. Для чого нам такі суперники. Жінки – будьте жінками. Іноді беззахисними. Іноді дурненькими. Але такими милими. Нехай вони нас захищають. І Бог з ним. Ну прийшов він додому п’яний. То й добре, що прийшов. Вкладіть спати. А вранці – надуйте губки. Так як ми це вмієм. І ось – у вас вже й нові парфуми чи омріяна сумочка. Це ж краще, ніж відчути на собі кулаки. А вони такі. Це природа і генетика.
