Інститут шлюбу доживає свої останні десятиріччя. І про це сказав Сімейний кодекс! Заміж я не зібралась, але стало по-жіночому цікаво – що такого написали в ньому наші депутати, раз це викликало такий резонанс у ЗМІ.
Отже, найновіше – відтепер жінки досягають свого шлюбного віку у 18. Крапка. І я це цілковито підтримую. Державі потрібні нормальні і адекватні люди, які несуть відповідальність за свої вчинки, а не пограються у маму з татом у 17, а потім живуть ці діти сиротами при живих батьках. Скільки вже таких прикладів мені доводилося бачити! Можливо, якщо дівчина у 19 не буде мати тягар невдалого шлюбу за спиною і маленької дитини на руках, то пізніше вона влаштує свою долю краще?! Головне, щоб така молода мама розуміла, що дітей ми народжуємо для себе, а не для чоловіків і більшого щастя для жінки бути не може. Якщо таке розуміння приходить у 16 чи 17 – то Слава Богу, а якщо ні – то мені прикро за цих діток.
Сімейний кодекс України у нових редакціях став компроміснішим до так званих у народі «цивільних шлюбів». Проте між рядків чітко читається таке поняття – «жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, або в будь-якому іншому шлюбі». Стаття 3 п.2 цього Кодексу встановлює, що «сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки». І все. Вони мають усі права та обов’язки, що і люди, які перебувають у шлюбі. Штамп у паспорті стає неактуальним. І нема чого з ним лізти до нас у документи.
Усі інші права, які мають офіційні чоловік та дружина, досить вміло опрацьовують юристи, якщо вам це потрібно… То ж чоловіки відтепер можуть ходити і наспівувати пісню Укупника «Я на тебе никогда не женюсь, я лучше съем перед ЗАГСом свой паспорт», а жінки потираючи в долоні претендувати на все майно та гроші свого чергового обранця. І що ж тут вдієш…… Руки нам розв’язала держава…
То ж навіщо нам шлюб??? А що думаєте про це ви?