Лікар на селі
Гроші йшли за пацієнтом, але так і не дійшли. Головний лікар КП «Тараканівська амбулаторія загальної практики-сімейної медицини» Вадим Тіяра розповідає: населення громади становить 3770 чоловік, тоді як декларації з лікарем підписало лише 1880.
- Аби підписати всі 3770, то й не просили б допомоги, справлялися б самі. У нас є ще два ФАПи, а оскільки я один лікар на мене приходиться ще десять посад працівників. Скорочувати ФАПи, вважаю, недоцільно, бо кожен повинен мати медичну допомогу. А я один впоратися не можу. От грошей і не вистачає. У нас майже всі зароблені кошти йшли на заробітну плату працівникам. Просили допомоги у сільської ради, але ми комунальне некомерційне підприємство, тому гроші маємо заробляти самі на себе. Тож пішли на скорочення двох посад, аби хоч трохи зекономити гроші на розвиток, - каже Вадим Тіяра.
Така ситуація склалася у зв’язку з тим, що ОТГ знаходиться поблизу міста Дубно, тож чимало людей уклали декларації саме з міськими лікарями. Саме тому представники громади зверталися, аби лікарям на селі збільшили коефіцієнт оплати. Бо, кажуть, у місті лікар може обійти будинок і вже відвідає тисячу пацієнтів, а на селі для цього треба неабияк побігати.
Експерти Рівне нської, Тернопільської та Волинської областей, спільно з «Асоціацією ОТГ Рівне нщини» направили подання до Міністерства охорони здоров'я та Національної служби здоров’я України щодо запровадження коефіцієнта для сімейних лікарів, які працюють на селі.
За словами регіонального координатора з підтримки реформи Програми "U-LEAD з Європою" Василя Височанського, у поданні йшлося про надбавку у 25%. Проте нині держава дала людині найважливішу можливість – вибору.
- Наприклад, живе людина у селі, до прикладу Корнин, а працює вона у рівному, можливо їй легше в обідню перерву попасти до лікаря в місті, а може після робочого часу, бо лікарі працюють до 20 години, аніж в селі. Вона цілий день на роботі – тому логічно, що декларацію підписали у місті. На сьогоднішній день у Рівному декларації підписали 15 тисяч жителів інших населених пунктів, - каже експерт.
Проте наголошує: така співпраця має свої особливості. Наприклад, декларацію з лікарем Рівного підписує жителька Корецького району. Лікар повинен відразу попередити, що має право самостійно обирати як обслуговувати пацієнта, але точно не зможе обслужити дома, тобто в районі. У такому випадку вони можуть домовитися про години прийому чи інше, але така домовленість, наголошують експерти, повинна відбутися до укладання декларації, аби потім не виникало непорозумінь.
Позитивні практики
Загалом в області декларації з лікарями уклало 78 відсотків жителів, що дало можливість значно покращити фінансування нашої первинки. До слова, нині понад 5 відсотків жителів змінили своїх сімейних лікарів. Їх не влаштовував, можливо сервіс, можливо відношення, каже Василь Височанський. І додає: жителі Рівного, до прикладу, змінюють не лише лікарів, а й медичні заклади, адже мають вибір.
На сьогодні «первинка» області отримує удвічі більше коштів, це за умови, що декларації підписало 80% пацієнтів, наголошує експерт. Лікарі отримують у 2,5 рази більшу зарплату, ніж отримували раніше. Окрім того нині 20 з 36 об’єднаних громад області працюють самостійно, тобто створили свої заклади. У двох районах – це Демидівський та Млинівський – районні ЦПМСД повністю передані в ОТГ.
- У нас є 20 самостійних ЦПМСД, але є приклад, який славиться на всю Україну. Це досвід Млинівської ОТГ. У Млинівському районі укладений міжмуніципальний договір співробітництва. Це дуже хороший приклад, де чотири ОТГ і дві сільські ради між собою уклали договір і працюють спільно, надаючи медичну допомогу у всьому районі. Це на багато легше, тому що є взаємозаміна, є планові виїзди і ця медицина має перспективи. Хочу відмітити, що в нашій області – це найвищі заробітні плати лікарів, середнього медперсоналу й іншого персоналу. Це хороші приклади, і ми закликаємо до такої співпраці не лише в нашій області, а й в інших областях.
На Рівне нщині працює чотири приватних заклади і сім ФОПів (найбільше з них у Корці – 3 фізичні особи-підприємця), які працюють і надають медичні послуги на первинному рівні. Усі заклади первинної допомоги – як районні ЦПМСД, так і в ОТГ та приватні мають договори з Національною службою здоров’я України.
Що ж буде далі
Питання вибору пацієнта стане не менш актуальним і для вторинної ланки медицини. Зважаючи на опитування, нині є значне незадоволення і в нашій області і вцілому по Україні охороною здоров’я. Чому так? Тому, що нині йде реформа тільки первинного рівня, і коли десь житель чує, що в охороні здоров’я повністю наступила реформа, йде а вторинний, третинний рівень ніяких змін не бачить і не може бачити, вважає експерт:
- На сьогоднішній день «вторинка» і спеціалізована медична допомога реформа проходить тільки в пілоті – це Полтава, де ці зміни почалися лише з 1 квітня. У всій Україні реформована «вторинка» й «третинка» запрацюють лише з 1 січня 2020 року, а можливо і з 1 квітня – є така розмова.
- Рівне нський центр розвитку місцевого самоврядування разом з волинськими колегами їздили в Полтаву, аби побачити як там працює спеціалізована медична допомога. В цілому реформа, як і реформа первинного рівня, яка іде на сьогоднішній день нормально, просувається добре. Чому реформа «вторинки» все-таки буде трошки м’якшою, ніж ми чекали, тому що буде глобальний бюджет: 60% глобального бюджету, тобто ті кошти які будуть від Національної служби здоров’я поступати закладу охорони здоров’я, який буде надавати спеціалізовану медичну допомогу, який буде мати заключений договір з Національною службою здоров’я України, а 40% треба буде заробити тих коштів. Це можна буде зробити, бо заробити можна і 40, і 50, і 60% - все залежатиме від того, як підуть у заклад пацієнти, - продовжує Василь Височанський.
Змінився підхід до медичних послуг на первинному рівні: не залежно від того, де людина проживає, працює, прописана, вона може підписати декларацію з будь-яким лікарем. Так само буде і на вторинному рівні.
- Сімейний лікар не буде писати пацієнтові, що він направляється у таку-то лікарню, як є сьогодні, коли мова йде про фінансування за субвенцією. Наприклад, зараз субвенція на вторинний рівень медицини у Рівне нському районі пішла у Рівне нську центральну районну лікарню, що у Клевані, то звичайно сімейний лікар мусить писати направлення пацієнтові, навіть якщо той прийшов на прийом у Квасилові, саме туди. Після того, як наступить у нас реформа, пацієнт може поїхати куди він забажає, бо сімейний лікар напише просто – «направляється на консультацію» чи «направляється на лікування у відділення».
Експерт відзначає, усі ці зміни передбачають, що людина матиме право вибору, де саме лікуватися, і гроші підуть вслід за нею - за надану медичну послугу.
- Тож закликаю «вторинку» – хто ще не автономізувався, хто не має ліцензії, треба бути готовим у жовтні-листопаді підписувати договори з Національною службою здоров’я України, аби щойно наступить реформа на вторинному і третинному рівні тобто у спеціалізованій медицині, можна було надавати медичну допомогу спеціалізовано і за це отримувати гроші від Національної служби здоров’я України, - наголошує Василь Височанський.
Читайте також: Медицина по-українськи: на якому етапі медична реформа на Рівне нщині ?
Матеріал створено в рамках проєкту «Реформи працюють», який впроваджує ТРК "Рівне 1" за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.
