GETTY IMAGES

Практично два роки тому Уряд дав «зелене світло» змінам у медичній сфері. Першим етапом реформи стала зміна механізму фінансування медичних закладів, які надають первинну медичну допомогу. А це дозволило переглянути заробітні плати медпрацівникам, а пацієнтам самостійно обирати власного лікаря.

Тож свого сімейного лікаря вже обрало близько 28 з половиною мільйонів українців. А у Рівненській області станом на вересень 2019 року декларації підписали 900 тисяч рівненчан. Дані оперативні.

Зараз зміни відбуваються на всіх рівнях медичної допомоги - первинна, спеціалізована амбулаторна, стаціонарна, екстрена, паліативна та реабілітаційна.


 

Невід’ємну роль у змінах відіграє місцева влада - сільський голова, мер, голова ОТГ, обласна рада, бо ж вони, а не Міністерство охорони здоров’я володіють комунальними амбулаторіями, сільськими фельдшерсько-акушерськими пунктами (ФАП), поліклініками та лікарнями. Саме від бажання місцевої владиї взяти участь у процесі реформи залежить стан приміщень, їх ремонт, ба більше будівництво нових закладів. Більше того, головний лікар може слухати місцеву владу, тоді у цьому випадку ще й заробітна плата лікарів залежить.

Найчастіша проблема у селах, навіть у об’єднаних територіальних громадах - це відсутність лікаря, з яким можна підписати угоду. Чому так стається? Інколи населений пункт не є привабливим для лікарів чи то в плані фінансування, чи за особистих пересторог. Інколи медичні фахівці набирають достатню кількість пацієнтів, в той час нові лікарі не приходять. Ось таке замкнене коло виходить.

Тож, аби зацікавити лікарів у свої громади місцевій владі потрібно максимально старатися і створювати хороші робочі місця. Врахувавши те, що інфраструктура населеного пункту може потребувати навіть не одного, а декількох спеціалістів, для школи та дитячого садочку.

Як працює медична реформа у Привільненська ОТГ, у селі Копитковому та у Зорі дізнавайтеся далі.

Медицина у Копитковому

Довідка:  Копиткове - село у Здолбунівському районі Рівненської області.Чисельність його населення 717 осіб. 

Одним із прикладів, де місцева влада турбується про медичних працівників власне і є село Копиткове. Минулого року для завідуючої ФАПу Тетяни Семенчук придбали двоколісного помічника. На виклики до пацієнтів завідуюча їздить на велосипеді.

zdolbun.gov.ua

фото: zdolbun.gov.ua

Тетяна розповідає, що працює у Копитковому вже впродовж п’яти років. Сама ж живе у районному центрі, тож щодня на роботу має доїжджати. Проте на фінансування не скаржиться.

 

«З фінансуванням нормально все. Зарплату отримуємо у державної служби здоров’я, у тому числі, на медикаменти сільська рада допомагає, ще Здолбунівський районний центр допомагає. Загалом у нас все нормально».

 

У ФАПі сільські жителі можуть отримати консультацію лікаря, виміряти тиск,виміряти цукор, зробити щеплення, огляд і направлення. Цьогоріч у ФАПі глобальних ремонтів не робили, розповідає пані Тетяна, лише косметичний. Розповідає, що на місці фельдшерсько-акушерського пункту була не проти побачити нову амбулаторію.

Завідуюча ФАПом розповідає, що щодня до неї приходить багато людей, має і виклики. Як таких апаратів на місці не мають, проте є дитячі ваги, апарат, щоб вимірювати цукор, сухожарова піч, холодильник, небулайзер, які придбали за кошти місцевої влади.

Та ось амбулаторія є у Привільненському ОТГ. Про неї нам розповідає сімейний лікар Мусієнко Аліна.

«Амбулаторію заснували ще у 2017 році, спочатку почали з комунального закладу, у ході реформи стали комунальним підприємством у квітні 2018 року. Тоді почали робити ремонти, у цьому допомагала сільська рада. Виділяли кошти як амбулаторії і ФАПах, що знаходяться у ближніх селах».

У амбулаторії працює дві акушерки, фельдшер, сімейний лікар. Працівники оглядають малих діток, важать і міряють, надають невідкладну медичну допомогу. Також у закладу є свій автомобіль, що неабияк спрощує роботу медикам, бо дозволяє виїжджати на виклики одразу. можемо виїхати на місце бо є автомобіль.

«Закупляємо обладнання для амбулаторії, для загальних аналізі: аналіз крові, сечі. Вже в нас половина є і ще чекаємо. До того ж, у нас вже можна кардіограму зробити», розповідає сімейний лікар Привільненської амбулаторії Аліна Мусієнко.

За її словами, через те, що у Привільному реформа трішки затяглась через паперову роботу з переформеленням закладу, тому люди почали пізніше підписувати декларації. Наразі, всі взяли активну участь і вона має 1750 людей. Запевняє, роботи є щодня, бо обслуговує амбулаторія шість сіл.

Яка ситуація з медициною у Зорі?

Зорянська амбулаторія загальної практики сімейної медицини створена 2 січня 2000 року, наступного року буде святкувати своє двадцятиріччя. Приміщення дісталося у спадок від місцевої агрофірми. І лише впродовж останніх двох років заклад перейшов у відомство Зорянської сільської ради. За словами завідуючої амбулаторії Людмили Мулявчик:

«Це покращило ситуацію. Бо приміщення старе, воно функціонує з 1982 року. І потребує достатнього ремонту. 15 років тому ми силами різних структурних одиниць: приватних і державних, провели ремонт, який тут не робили з моменту існування. Поклеїли шпалери, поцикльований паркет. Ми щороку стараємося його лакувати».

 

Та ось з того часу, вже 15 років приміщення бачило лише легкий косметичний ремонт. І все через брак коштів. Бо приміщення не належало ні МОЗу, ні сільській раді. За останні чотири роки у закладі замінили вікна. А вже цього річ сільська рада виділила кошти на заміну вхідних дверей, аби у амбулаторії було тепло.

Завідуюча амбулаторії запевняє, що усі зусилля влади треба націлити на ремонт у кабінетах. Бо від цього залежить комфорт як для працівників так і для пацієнтів.

«Ми розташовані в центрі. Люди мають змогу прийти до нас вранці перед роботою, чи після неї забігти. Школа та садочок близько. Ми маємо час дістатись до них, або буває, що і дітей з певним станом до нас приводять».