Фото: Анастасія Романюк
Відомо, що з кожним роком кількість подорожуючих українців збільшується. Тому у населених пунктах Рівненської області роблять усе, аби туристи приїжджали саме до них. Акцентують на тому, що вже мають, та розвивають ті напрямки, які мають найбільше перспектив. Із цікавими прикладами розвитку туризму на місцях пропонуємо ознайомитися детальніше.

Мальовниче селище Гоща розташувалося за декілька десятків кілометрів від обласного центру. Саме тут туристи мають змогу придбати не лише місцеві солодощі, а й дізнатися про таємниці, які приховує у своїх стінах єдина садиба, яку збудували у стилі шале на Рівненщині. 

Селище, назва якого походить від слова "погост" - поселення, розташоване на мальовничих берегах Горині. За іншою версією назва селища походить від слова гостинець. Так називали бруківку, через яку проходили торгові шляхи. Також існує думка, що назва походить від родини магнатів Гойських, які володіли Гощею. 

Ще одна версі походить від густих лісів, через які на території сучасної Гощі оселялися люди. Це місце мало так званий природній захист від нападу ворогів і його називали гущею. 

Відомо, що перша згадка у літописах про Гощу датується 1152 роком.

У мальовничому куточку Рівненщини буде цікаво не лише любителям архітектури та історії, а й тим, кому довподоби паломницький туризм. Саме тут розташовані садиба Ленкевичів у мальовничому парку, неподалік знаходиться Свято-Покровський Гощанський жіночий монастир, який раніше був чоловічим.

Тут можна побачити старовинний водяний млин та Гощанське городище — пам'ятку археології періоду Київської Русі.

Садиба Ленкевичіву Гощі: руїни історії, які оживуть

Це архітектурне творіння чи не найперша асоціація у любителів мандрівок із Гощею. Історики нарешті прийшли до істини, хто ж був власником маєтку, Ленкевичі чи Валевські. Однак, небайдужому до історії та архітектурних пам'яток туристу, цікаво й без історичних деталей поглянути на садибу у стилі шале, яка змогла зберегтися до наших днів. 

У порівнянні з іншими архітектурними пам'ятками, будівля не змінювалася. Лише в радянський період фасад частково обклали плиткою. Довгий період час у вприміщенні була бібліотека. 

Нині садиба стоїть зачинена, тому побачити її можна, лише обійшовши навколо. У середині елементи внутрішнього декору, які збереглися до наших днів, так і хочуть ожити у власній уяві. Просторі кімнати із великими вікнами, збережені дерев'яні східці мають надію прийняти у своїх стінах ще чимало туристів. 

Адже відомо, що на даний час зроблено аналіз стану конструкцій садиби та зроблено 3D модель. Реставратори та проектанти тепер мають можливість з точністю до сантиметра проектувати.

Також відділом стратегічного розвитку подано проект на отримання міжнародного гранту, в якому передбачені реставраційні роботи, - розповів заступник селищного голови Юрій Сульжук.

***

Водночас ведуться переговори з потенційними інвесторами, на прикладі закордонних інвестицій, в схожі будівлі - а саме - це реновація з пристосування. Крім того, розпочата співпраця з іноземними фундаціями, які зацікавлені в збереженні історичної спадщини. 

 

У Гощанській селищні раді інформують й про те, що функціонує благодійний фонд на відновлення садиби, куди бажаючі можуть направляти кошти. Це цільове використання, тому контроль за використанням коштів жорсткий. 

Усім, хто хоче прилучитися до відновлення садиби, вказуємо реквізити для благодійного внеску.
Одержувач: Гощанська селищна рада;
ЄДРПОУ: 04385416;
МФО: 833017;
Р/Р: 31559357124303
Банк одержувача: ГУДКСУ у Рівненській обл.;
призначення платежу: для відновлення Садиби у Гощі.

Гощанський парк

Гощанський парк закладено у XVIII ст. Найбільша його цінність — рідкісні породи дерев, завезені сюди з багатьох країн південної півкулі. На порівняно невеликій площі тут можна побачити чимало видів рідкісних чагарників та дерев.

Прикрасою парку є екзотичне дерево гінкго. Однак тут також ростуть софора японська та болотяний дуб. Парк є улюбленим місцем відпочинку жителів Гощі та гостей.

Також тут часто можна зустріти і вчених-ботаніків. Саме у Гощанському парку вони вивчають рідкісні породи дерев. А садоводи сюди приїздять здалеку для того, щоб побачити чудові зразки садово-паркової архітектури.

Ще однією туристичною родзинкою Гощі є водяний млин ХІХ століття


Водяний млин ХІХ століття збудований Валевськими та Іпохорськими-Ленкевичами. Устаткування для об'єкту везли із самої Голландії. Про те, що млин був збудований в далекому 1882 році, можна побачити й зараз. В середині знаходиться балка, на якій до цих пір зберігся напис прізвища родини та рік будівництва.

 

Незважаючи на те, що пам'ятка архітектури знаходиться у приватній власності, в середину можна потрапити без проблем. Дуже приємний власник не тільки показує, а й розказує трішки історії про селище та сам млин. 

Відомо й те, що це не єдиний водяний млин, який був у Гощі. Але єдиний, який зберігся до наших днів й до нині відкриває двері для відвідувачів.

Як і будь - яка історична споруда, млин оповитий різними легендами. Про одну із них можна дізнатися у відео:

Гощанське городище

Пам'ятка археології періоду Київської Русі відноситься до територій Погорини. Саме нещодавно археологи віднайшли рештки людини, які захоронені приблизно 6 тисяч років тому. Відомо, що це унікальне поховання волино - люблінської культури, мідного віку.

Дана людина була похована під час ритуалу.. Про це свідчить розташування кісток. У ті часи хоронили біля поселень.

Цвинтарів не було. Розпалювали вогнище, а згодом на на його місце клали померлого.

Також, Гощанське городище приймало на своїх землях середньовічний фестиваль під відкритим небом.

В рамках історико-культурного фестивалю "Погоринські міста.Гоща" для відвідувачів підготували історичну реконструкцію побуту, житла, ремесел, озброєння, їжі, одягу, музики та розваг.

***

Також бажаючі мали можливість покататися по Горині на справжньому варязькому човні драккарі.

Покровський Гощанський жіночий монастир: пам'ятка архітектури XVII століття

1639 р. смоленською каштелянкою, княгинею Регіною Соломирецькою-Гойською був заснований Свято-Михайлівський храм на противагу соціанам і їхнім школам. При монастирі одразу була заснована школа.

В період 1629—1672 років Гощанський Михайлівський чоловічий православний монастир був культурно-освітнім центром на Волині. .

Сучасного вигляду набула після реконструкції 1888 року. Свого часу храм був центром різних конфесій.

Повернення храму до православного у другій половині XIX століття не відтворило його, а навпаки погіршило вигляд. 

Однак, унікальністю храму є діючий сонячний годинник, встановлений ще у XVII столітті на стіні будівлі. 

Ще однією незвичною окрасою селища для туристів стане "Набережна побачень", яку відкрили на день селища.

Тут розчистили берег річки Горинь, встановили сцену, лавочки. Також облаштували кілька альтанок та посадили драконові дерева.

До слова, проект Набережної побачень у 2018 році виграв у Всеукраїнському конкурсі "Неймовірні села України 2018".

***

Однак це не єдині можливості селища, якими вони приваблюють до себе не лише мандрівників із Рівнещини, а й усієї України.

 Більше про те, чим цікава Гоща, розповів заступник селищного голови Юрій Сульжук

В цьому році Гоща змогла реалізувати не лише проєкт "Набережна побачень", а й Гощанські традиції та "Добре поруч". Це ідеї, які знайшли свою реалізацію, будучи учасниками конкурсів, а потім й тими щасливчиками, які здобули перемогу та отримали ґрант.

В майбутньому в Гощі планують реалізувати чимало екологічних проєктів, створювати різноманітні програми для молоді та залучати для цього ще більше партнерів.