Чи вам доводилося чути, що українська культура матріархальна? Є навіть поширений список свідчень про те, що українки були на поважному становищі. Але ретельне вивчення етнографічних матеріалів виявляє великі сумніви щодо позиції жінки як суб’єкта ініціативи та вибору.

Існує навіть легенда про Святого Петра, поширена в Україні. Суть в тому, що колись в давньому минулому країною правили жінки. Чоловіки опікувались домом і дітьми, а жінки поводились свавільно – ходили по шинках, пиячили, лупцювали та знущались з чоловіків. Останні почали просити Бога, щоби той врятував їх від такої неволі. Бог послав апостола Петра на перевірку – він ходив між людей та пересвідчився, що жінки правлять деспотично та несправедливо. Відтоді Бог вирішив передати владу, повноваження та ресурси мудрим та доброзичливим чоловікам. І відтоді в Україні настав лад.

Міф 1. Дівчата самі вибирали собі чоловіків та сваталися до парубків

Пояснення

В українській мові є слова, які свідчать про партнерство в шлюбі: "одружитися", "побратися", – але в той же час дівчину "віддають заміж" і вона "чекає та приймає сватів". На перший погляд, ініціатива належала хлопцю. Але якщо придивитись ретельно, то виявляється, що рішення щодо шлюбу приймали батьки. В традиційній українській культурі родина сприймалась як господарська одиниця, тому економічні резони були вирішальними. На Волині казали: "Морги варги покривають" (морги – міра поля, варги – це невдала врода нареченої).

Міф 2. Партнерські та егалітарні стосунки в родині

Пояснення

Робота по господарству розподілялася між жінкою та чоловіком – в родині була гендерна диференціація праці. Була сфера, за яку відповідав чоловік (орання, худоба, майстрування, будівництво) і дружина (ткання, вбрання, прибирання, одяг, молочне виробництво, виховання та догляд за дітьми). Землеробство та скотарство були визначальними, тому що від них залежав добробут сім’ї – і чоловіка вважали головою. Він був володарем землі та будинку та представляв інтереси родини перед громадою.

Міф 3. Ідеалізація образу матері, що плекає дитину в "садку вишневім коло хати"

Пояснення

Існує ідеалізований образ матері, оспіваний у піснях та легендах, але треба розрізняти культурні образи та материнство як соціальну працю. В Україні материнство було невід’ємною частиною успішного сценарію життя жінки. Є навіть приклади, що деякі дівчата, які втратили надію на материнство, наважувались народити дитину.

В традиційній культурі – на більше ніж 90% селянській – контролю за народжуваністю не існувало, а також поняття декретної відпустки. Фактично жінка народжувала стільки дітей, скільки Бог дав. І весь той час, коли мала немовлят або була вагітна, повинна була виконувати свої функції: жати, прати та робити багато інших виснажливих справ.

Міф 4. Українки завжди були дуже освічені

Пояснення

Безумовно, в цьому випадку апелюють до Анни Ярославни та інших жінок шляхетного роду, які вміли писати та створювали бібліотеки і школи, займались просвітницькою роботою. Але ці чудові жінки складали мізерну частку українського жіноцтва. В 1897 році відбувся останній перепис в Російській імперії: частка письменних українок, які жили на її території, була 4% (включно з жінками, що жили в містах). На території Австро-Угорщини ситуація була іншою: 18% жінок були письменні. Пояснення просте: дівчаток в школу не віддавали, тому що це не вважалось за доцільне.

Джерело

ЧИТАЙ ТАКОЖ: Грошовий календар на серпень: 8 важливих попереджень

12 ритуалів, які перетворять вас в улюбленця долі