На Рівненщині провели в останню земну дорогу військовослужбовців, які тривалий час вважалися зниклими безвісти, – Олександра Білоуса з Великомежиріцької громади, рівнянина Володимира Белицю, Костянтина Швеця з Острожчини, Петра Серховця з Полицької громади та Володимира Яковця із Сарненщини.

Олександр Білоус проживав у селі Великі Межиричі. Воїн мужньо стояв на захисті України, її свободи та майбутнього. До останнього залишався вірним військовій присязі та українському народові. На жаль, 17 травня 2023 року військовослужбовець загинув поблизу населеного пункту Іванівка Донецької області. Майже три роки вважався безвісти зниклим.

Володимир Белиця народився 1 жовтня 1978 року у Рівному. Від початку повномасштабного вторгнення чоловік був готовий долучитися до Сил оборони, однак до війська його призвали лише через рік. 17 лютого минулого року 46-річний сержант загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. Тривалий час воїн вважався зниклим безвісти – лише нещодавно його тіло ідентифікували та передали рідним для гідного поховання.

Костянтин Швець народився 25 вересня 1984 року у селі Розваж. У 2015-2016 роках військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції. З перших днів повномасштабного вторгнення росії приєднався до лав Збройних Сил України. Служив у складі 67-ї окремої механізованої бригади, а згодом — 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади. На посаді кулеметника мужньо виконував бойові завдання на найважчих напрямках фронту — на Харківщині, поблизу Кремінної, Бахмута та Покровська. 10 листопада 2024 року старший солдат Костянтин Швець загинув на Донеччині. Тривалий час вважався зниклим безвісти.

Петро Серховець народився 2 липня 1978 року, мешкав у селі Маюничі. До лав Збройних Сил України був призваний у січні 2024 року. Гранатометник механізованого батальйону 42-ї ОМБр мужньо виконував свій обов’язок у бою за Україну, її свободу та незалежність. З 2 листопада 2024 року вважався зниклим безвісти поблизу населеного пункту Торецьк Донецької області, де брав участь у захисті міста. Згодом стало відомо, що воїн загинув внаслідок скиду невідомого вибухового пристрою з БПЛА противника.

Володимир Яковець народився 23 серпня 1971 року в місті Мала Виска Кіровоградської області. Згодом переїхав у село Любиковичі на Сарненщині. На початку повномасштабного вторгнення працював у Києві та без вагань став до лав територіальної оборони столиці. 6 травня 2024 року був призваний на військову службу, служив у складі 47-ї ОМБр «Маґура», був стрільцем-снайпером. У липні 2024 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області воїн зник безвісти. 1 червня 2026 року рідним повідомили, що за результатами ДНК-експертизи офіційно підтверджена загибель військовослужбовця.