Місто розташоване за 16 км від залізничної станції Острог на лінії Здолбунів — Шепетівка та за 47 км від Рівного.
Острог розташований на південному сході Рівне нської області у межиріччі Горині та її притоки Вілії. Колись це місто входило в п’ятірку найбільших в Україні, а нині Острог – провінційний райцентр із кількістю населення в 15 тисяч осіб.
Історія Острога почалася ще в часи Київської Русі. Ймовірно тоді й з’явилася назва „Острог” (в давньоруській мові острогами називали укріплені населені пункти), хоча місто називали ще й Острогобором та Остророгом.
Перша письмова згадка про Острог датується 1100 роком. Місто входило до складу Володимир-Волинського князівства, а з 1199 року до Галицько-Волинського.
У XIV столітті князь Данило Острозький, племінник князя Данила Романовича, заснував на крутому пагорбі над річкою Вілія замок, який у майбутньому став резиденцією родини Острозьких.
Це були одні із найбагатших магнатів на території України (якщо не найбагатші). У XVII столітті на землях роду було розташовано 24 міста та понад 400 сіл, але розбудова Острога почалася раніше. Найбільше зусиль до цього доклав останній православний представник роду – Василь-Костянтин Острозький (1526-1608). Саме на його кошти було створено греко-слов’янську школу, яку нині називають академією і вважають першим ВУЗом в Україні.
При школі було відкрито друкарню, в якій працював відомий діяч східнослов'янської культури Іван Федоров. В друкарні був виданий „Буквар” та „Острозька біблія” – перший повний варіант біблії перекладений на східнослов’янську мову.
Острог був одним із головних форпостів Речі Посполитої. Замок почали будувати у ХIV столітті. Від тих часів збереглася «Вежа Мурована». Її заклав засновник роду Острозьких – Данило. В подальшому вежа, яка одночасно служила і князівським житлом, неодноразово добудовувалася.
У ХV столітті князь Василь Острозький (Красний) збудував поряд із церквою Богоявленський собор. Храм входив у систему оборонних мурів. В подальші часи собор неодноразово перебудовували (останній раз у 1887-1891 рр.).
Найважливішою архітектурною домінантою міста є замок князів Острозьких - перлина давньоруського фортифікаційного мистецтва.
Саме у замку, де виявлено залишки давньоруського городища, почав свій розвиток Острог. Його перші дерев'яні укріплення, збудовані ще в домонгольські часи, були повністю знищені татарськими ордами в 1241 році. Та вже на початку наступного століття перший історично відомий князь з династії Острозьких - Даниїл - відновлює на Судовій (замковій) горі зруйновані споруди. Пізніше вони не один раз перебудовувалися та все одно зберегли суворий вигляд середньовіччя.
Рід князів Острозьких, які володіли містом майже без перерв з XIV по XVII ст. і були одними з найбагатших та найвпливовіших українських магнатів, заслуговує на увагу як історика, так і туриста.
Замок розташований на відносно невеликому (0,7 га) овальному майданчику на пагорбі. Південна та східна сторони замку виходили на крутий схил - більш ніж 20 метрів заввишки. А північна та західна частини відділені від міста глибокими ровами на основі колись існуючого яру.
Найдавніша споруда фортеці - "Вежа мурована" (так її названо в акті від 1603 р. про розділ маєтків князя К.-В. Острозького поміж його синами). Перші камені в її фундамент заклав ще Даниїл Острозький. Розміщена вона біля південно-східного рогу замкового пагорба. Це досить рідкісний для України тип середньовічної башти-донжона. В нижньому ярусі споруди зберігалися різноманітні припаси, тут же було зроблено глибокий колодязь. Верхня частина башти - результат пізніших перебудов ХІХ- початку ХХ століть.
вигляд на вежу з двору замкового ансамблю
вигляд на вежу з вулички Острога
Вже після ремонтних робіт в 1913 - 1915 рр. приміщення було пристосоване під музей із бібліотекою.
Сьогодні в 9 залах діючої частини замку розташовані історичні експозиції Острозького краєзнавчого музею.
Поруч з Вежою Мурованою стоїть Богоявленський собор - типовий зразок хрестовокупольної системи, досить популярної в домонгольській Русі. Коли саме з'явився цей храм історикам невідомо - припускають, що ще за часів Василя Красного. Церква була частиною оборонних споруд міста. В нижній її частині з'явилися бійниці, в верхній - досить широкий уступ для вартових.
Замковий ансамбль - це чотири основні будівлі: житлова оборонна вежа - "Вежа мурована", Богоявленська церква, башта Нова та дзвіниця більш пізньої забудови (1905 р.)
Серед архітектурних пам‘ятників Oстрога Луцька брама займає особливе місце. Протягом довгих років слугувала вона, як важливий захисний пункт в західній частині міських укріплень зі сторони Луцька, одночасно виконуючи функції міських воріт та бойової башти.
Нині тут розташований музей стародруків: колекція книжок вражає, як для масштабів невеликого міста.
Піднявшись від Луцької башти ще вище, до верхнього майданчику Красної гори і потім звернувши направо по крутому спуску, можна вийти до Татарської башти – наступного важливого оборонного пункту міста. Назву башта отримала від сусідства з Татарським передмістям. Це був головний міський вхід зі сторони Корця та Звягеля.
На жаль, історія не зберегла імен архітекторів, що звели Луцьку та Татарську браму, та безсумнівно те, що майстри ці наочно були знайомі із давньоримською архітектурою. Бо як інакше пояснити надзвичайну композиційно-пропорційну схожість острозьких будівель із величною спорудою гробівця Цецилії Метелли в Римі (кінець І ст. до н. е.), що, мабуть, була прообразом острозьких твердинь.
Не можна оминути своєю увагою синагогу міста Острог. Острог - місто де жили "малі королі руські", місто, в якому з'явився перший український вищий навчальний заклад, місто, яке із величного торгового полісу перетворилося у майже звичайний райцентр, але для мене воно ніколи не звучало як Острог - місто єврейське. Виявляється ще у 1400-му році тут промишляв якийсь великий юдейський маг-рабин на прізвище Торович. Перші єврейські поховання Острога датуються 1445 роком, а перші документальні згадки - 1495-м - того року Великий князь видав указ про вигнання євреїв із Литви, в тому числі й із Острога, але вже у 1503-му їм було дозволено повернутись. Після повернення вони й збудували Велику синагогу, хоча деякі дослідники стверджують, що вона була збудована на початку 15 століття.
При синагозі з 1608 року працювала друкарня. У 1610 р. на свої кошти рабі Самуель Едельс (Маршує) відремонтував синагогу та побудував з північного боку спеціальне жіноче відділення. З тих пір синагогу називали за ім'ям Маршує. Вірогідно, що синагогу перебудовано за проектом архітектора Якуба Мадлайна.
стан інтер'єру з 1912 року
Впродвж тривалого часу погодні умови та люди руйнували унікальну архітектуру синагоги.
Нині триває реставрація архітектруної пам'ятки. Чи зможуть реставрувати синаногу і до якого саме стану на разі невідомо.
Ще однією незвичною окрасою Острозького краю стало водосховище. Цієї зими на водосховищі вперше зимує незліченна кількість лебедів. Тому усім бажаючим раджу відвідати і побачити цю красу на власні очі.
Мандруйте разом з rivne1.tv.... адже попереду ще багато цікавих місць.