На українському Поліссі довгий час зберігалася ще одна назва листопада — «братчини». Для сучасників слово це майже незнане. Хоч раніше воно віддзеркалювало глибокий зміст. Саме так називали гуртівні обрядодійства, що їх влаштовували в кінці осені. З початком листопада для хліборобів наставала пора відносного перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для тварин, спочиває примерзла нива, а отже, можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати. Під цю пору вже справляли весілля, юнаки й дівчата сходилися на вечорниці та досвітки, влаштовуючи всілякі забави.

У народі кажуть

- В листопаді світанок з сутінками в полудень зустрічаються.

- Листопадовий день, що заячий хвіст.

- Листопад не лютий, проте спитає, чи одягнутий та взутий.

- В листопаді голо в саді.

- В листопаді зима з осінню бореться.

- У листопаді сонця, як у старої баби чепуріння.

- Листопад і колесо, і полоз любить.

- Коли в листопаді небо заплаче, то одразу за дощем і зима прийде.

- Листопад заспів зими і сутінок року.

Народні прикмети

- Хоч скільки б випало снігу в листопаді, але відлиги його зженуть.

- Пізньої осені вітри зі сходу — весна буде холодна.

- Якщо восени рано нанесе снігу, а над ним хмара — хорошої погоди не чекай.

- Хмари висять низько — чекай вітру і снігу.

- Якщо свійська птиця ховає голову під крило — буде холодно.

- Коти на піч лізуть грітися, знай: ніч буде з приморозками.

- Потріскалася кора на ясенах — буде холодна весна.

- Якщо осінь багата на гриби — зима буде тепла.

- Якщо листя з дерев нечисто опаде — буде сувора зима.

- Калина вже достигла, а листя на ній ще зелене — тепла осінь. Буває і навпаки: листя опаде, а плоди аж до морозів тверді.

- Ранній сніг на ранню весну.

- Якщо в листопаді появляються комахи — зима буде теплою.

- Качки або гуси все частіше почали перелітати з місця на місце — на холодну зиму.

- Якщо кури ходять дотемна — наступного дня буде негода.

- Пізній листопад — до суворої і затяжної зими.

- Яка погода в листопаді, така і в квітні.

Деякі прикмети погоди тісно пов’язані з певними датами

4 листопада — свято Казанської ікони Пресвятої Богородиці. Вважалося, що з цієї пори починаються заморозки: “До Казанської — не зима, з Казанської — не осінь”. Для незаміжніх дівчат — останній шанс вийти заміж цього року.

8 листопада — Дмитрів день, з якого починається поминальний тиждень: “Живих батьків вітай, померлих — поминай!”. Кажуть: “Якщо Дмитро без снігу, то і Великдень буде теплим”; “Якщо Дмитро зі снігом, то і Коляда буде засніжена, а весна пізня”.

10 листопада — день великомучениці Параски або “святої П’ятниці”. Вважається, що в цей день не можна користуватися голками — шити, вишивати, майструвати і т. п., бо все це ранить тіло святої.

14 листопада — Кузьминки в честь чудотворців Кузьми і Дем’яна (цілителів древності Косьми і Даміана з Малої Азії ІІІ ст. н. е.). З часом їх почали вважати ще й покровителями домашнього затишку і сімейного благополуччя

21 листопада — день Михаїла Архістратига, який вважається покровителем міста Києва і символізує собою перемогу добра над злом. В селах відзначали просто “Михайлів день”, коли бажано було задобрювати свого Домовика, залишаючи йому на ніч чашку з пивом, щоб “… спати не лягав, худобу не лякав, житло оберігав, нечисть відганяв…”. Вважалося: “Якщо на Михайла ніч ясна, то зима буде сніжна і красна”.

27 листопада — Пилипівка або день завершення весільних свят і підготовки до Різдвяного посту, який починається наступного дня, що зветься днем Гурія (28 листопада).

Прикмети свідчать:

“Якщо Пилип в сніговому кожусі — травень буде в дощовій завірюсі;Пилип у гарній папасі (іній на деревах) — овес в коморі у запасі”; “Пилип плаче — пшениця вгору скаче”;

“Пилип лисий (дерева без інею) — врожаю не мисли”. Найвишуканішою стравою цього дня вважаються вареники з капустою.

Джерело: http://ck.ridna.ua