
Як визначити вологість ґрунту: основні методи
Щоб досягти високої урожайності та отримати якісні плоди, потрібно контролювати не тільки вміст поживних речовин, а ще й вологість ґрунту. Це ключовий фактор, від якого залежить ріст рослин та доступність елементів. Недостатня або надмірна волога може призвести до стресу для культур, зниження якості врожаю чи навіть його втрати. Саме тому, важливим є аналіз ґрунту https://microbiolaba.com/ru/analiz-pochvy/, який проводять в спеціалізованих лабораторіях.
Що таке вологість ґрунту?
Під поняттям «вологість ґрунту» розуміють кількість води, що міститься в ньому. Її ще називають вологоємністю або вологомісткістю. Виражається показник у відсотках від маси ґрунту або його об’єму. Його призначення - це відображення властивостей верхніх шарів забезпечувати рослини водою.
Типи вологи
Розрізняють доступну (яку рослини можуть поглинати), капілярну (утримується в порах верхніх шарів), гравітаційну (вільно стікає під дією сили тяжіння) та гігроскопічну (зв’язана з частинками землі) вологу.
Розуміти види ґрунтової вологи – означає вміти оцінювати, як шари утримують воду, та як її можна ефективно використовувати. Наприклад, перший різновид (доступна волога) є найважливішим для рослин, адже саме він забезпечує їх ріст.
Які фактори впливають на вологість ґрунту?
На вологість ґрунту впливає кілька основних факторів:
- агротехнічні заходи (мульчування, полив, дренаж);
- рельєф місцевості;
- кліматичні умови (температура, опади і т. д.).
Органічна речовина також відіграє важливу роль, підвищуючи його водоутримуючу здатність.
Оптимальні та порогові значення вологості ґрунту
Визначення вологості ґрунту базується на типі культури та ґрунту. Наприклад, для піщаних оптимальна волога становить 10-20%, для суглинистих - 20-30%. Порогові значення вказують на критичний рівень, коли рослини відчувають дефіцит води (в’янення) або надлишок (заболочення). Для більшості культур критичний нижній поріг становить 5-10%, а верхній — 40-50%.
Як визначити вологість ґрунту?
Визначення можливе як в лабораторних умовах, так і іншими методами. Проте, щоб ви могли мати загальне розуміння, розглянемо їх детальніше. Ось, основні методи вимірювання вологості ґрунту з різними специфіками.
Гравіметричний метод
Різновид лабораторного аналізу, при якому зразок землі зважують, висушують і знову зважують, щоб визначити втрату маси через випаровування води. Метод точний, але потребує обладнання та часу.
Тензіометричний метод
Тензіометри вимірюють силу, з якою утримується вода (матричний потенціал). Пристрій вставляють у землю, і він показує, наскільки легко рослини можуть отримати воду.
Електромагнітні методи (TDR, FDR, ємнісний)
TDR – це рефлектометрія в часовій області, а FDR - у частотній області. Способи дозволяють виміряти діелектричну проникність ґрунту, яка залежить від вмісту води. Ємнісні датчики також оцінюють польову вологість через електричну ємність.
Мікрохвильовий метод
Мікрохвильові датчики аналізують зволоженість, вимірюючи поглинання або відбиття мікрохвиль ґрунтовими частинками. Метод ефективний для великих площ, але дорогий і складний у використанні.
Інфрачервона спектроскопія та дистанційне зондування
Як визначити вологість ґрунту на великих площах? Фахівці іноді рекомендують використовувати метод з інфрачервоними променями. Суть полягає у вимірюванні показника шляхом їхнього відбиття від частинок. Що стосується дистанційного зондування, то в цьому випадку властивість аналізують супутники.
Нейтронне розсіювання
Метод базується на взаємодії нейтронів із воднем у ґрунті. Спеціальні зонди вимірюють кількість відбитих нейтронів, що корелює зі зволоженістю.
Термічні методи
Термічні датчики оцінюють вологу, вимірюючи теплопровідність землі, яка залежить від вмісту води. Метод ефективний, але чутливий до температури навколишнього середовища.
Що робити, якщо вологість недостатня або надмірна?
При недостатній ґрунтовій вологості необхідно організувати полив, використовуючи крапельні системи або дощування. Мульчування також допомагає утримувати вологу. При надмірній вологості ефективним є дренаж, аерація або використання культур, стійких до заболочення.
“Джерело: microbiolaba.com”