Ще одна версія припускає, що червень походить від слова “червець”. Саме в цей час з’являється сокоживна комаха - кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її такох продавали сусіднім державам. Червенська фарба цінувалася насамперед за соковитий колір і практичну якість, позаяк він не вигоряв на сонці й не змивався водою. Цим барвником фарбували вовну, ткацькі вироби, лучку і навіть виготовляли жіночу пудру. Широке розповсюдження цього промислу, очевидно, сприяло офіційній назві місяця.
За іншою версією, місяць називається червень, бо у цьому місяці ягоди червоніють. Ще одна версія - найкрасивіший місяць року - все цвіте, яскраве, сочне, красиве, "червоне". Звідси й назва "найкрасивішого" - "червоного" місяця - Червень.
Українські народні назви всіх місяців споріднюються з природними ознаками. Ось чому червень ще називали «гедзнем», «кезднем», «бізднем» чи «безднем», позаяк під цю пору з'являються надокучливі ґедзі та сліпаки, котрі бунтують корів та коней. Деінде його йменували й «червивим місяцем» — порою розвитку гусені й шашелю. Тому в червні селяни намагалися не заготовляти деревину для житла, бо «воно швидко псуватиметься».
Співзвучна нашій мові назви червня деяких слов'янських народів: у білорусів - "червень", у поляків "червець", чехів - "чєрвєв". В Україні також побутувала й назва іюнь, походження якої науковці пов'язують з іменем давньоримської богині Юнони — покровительки дівчат, шлюбів, сім'ї та породіль, богині успіху та перемоги. Та в українській мові цій назві відповідає слово – юність, юнак, юний, що характеризує молодість людини, тварини та рослини.
Народні прикмети на червень:
Лист на дубі розвернеться - добре ловляться щуки.
Як цвіркун цвіркоче, а пугач кличе «пугу» - на гожу днину.
Бобри перед дощем працюють цілу ніч, а жаби вилазять на берег.
Якщо хрущі, літаючи, гудуть - на ясну, тиху і теплу погоду.
Багато оводів - врожай на огірки.
Комарі літають роєм - також на погоду.
Комарі та мошки стовпом - на гарну погоду.
Багато комарів - врожай на ягоди, а мошки - на гриби.
Якщо мурашки лазять по землі, а мурашника поблизу немає - через добу збереться на дощ.
На бурю сосна дзвенить, а дуб стогне.
Якщо одсиріло в покосах сіно - на дощ.
Якщо корови, йдучи на водопій, брикаються й фуркають - на негоду.
Павуки швидко снують павутину -на зміну погоди.
Перед негодою, десь за добу, риба перестає клювати.
Ластівки ввечері літають високо - завтра буде ясна погода, а якщо низько -хмарно.
Горобці зранку купаються у пилюці -по обіді буде дощ.
Якщо граки пасуться на траві - невдовзі задощить.
Шпаки особливо голосно співають - уночі піде дощ.
Журавель танцює на потепління.
Кулик залишає болото і літає по полю - на ясну, теплу погоду.
У лісі часто чути спів дятла - на холод і негоду.
Якщо збільшується «плаксун»(захід-ний вітер), то неодмінно надме дощу.
Якщо місяць повний, то на зміну погоди, а щербатий - на дощ.
Якщо у молодика круті роги, то на негоду, а положисті - на гожу днину.
Якщо сонце при сході яскраво-червоне, але незабаром заховається за хмару -невдовзі занегодить.
Закрилися на ніч квітки очитки - наступного дня буде гожа днина.
Коли листя клена починає «плакати», то через троє-четверо діб збереться на дощ.
Зацвіли калина, шипшина і суниці -скоро з'являться сироїжки.
Якщо сильно пахнуть квіти жовтої акації, а довкола них густо в'ються комахи - на дощ і негоду.
Рясно зацвіла акація - на врожайний рік.
Поникли квітки картоплі - бути негоді.
Небо хмарне, а квіти жовтцю відкриті - дощу не буде.
Якщо вранці не розкрилися білі квіточки зірочника - в обід піде дощ.
Якщо листя папороті скручується донизу - перед ясною погодою, а випростується - на негоду.
Якщо пищуха-сіноставець ховає траву в нірку - буде дощ.
