Черемша є многолітньою рослиною з сімейства лілейних. Має кілька народних назв: ведмежа цибуля, вороняче око, колба, дикий часник. Надземна частина рослини – листя, за формою схоже на листя конвалії. Підземна – невелика (1-2 сантиметри в діаметрі) цибулина. Зацвітає черемша в травні. Кулясті суцвіття утворюються на високих квітконосах. Квітки дрібні, білого кольору. Розмножують цю рослину насінням.
У дикому вигляді черемша зустрічається переважно на альпійських луках і в листяних лісах. Ареал досить широкий: від європейських гірських районів до Сибіру. Рослина морозостійка, здатна рости в тіні, проте віддає перевагу вологому родючому ґрунту. Відразу після сходу снігу з’являються перші сходи черемші. Зріст у неї дуже швидкий, листя формується повністю за 20-25 днів.
В їжу використовують квітконіжки і листя черемші, що мають слабкий часниковий присмак. У кулінарії їх застосовують для виготовлення салатів, маринування, а також в якості начинки для пирогів. В черемші міститься дуже багато вітамінів.
У природі черемша розмножується вегетативно і насінням, утворення молодих цибулин і насіння відбувається щорічно. На присадибних ділянках культивування цієї рослини починається з посіву, знайти у продажу цибулини майже неможливо. Слід зазначити, що вирощувати цю рослину з насіння – заняття не для слабкодухих: схожість у них не дуже висока, до того ж чекати врожаю доведеться три роки.
Якщо ви вирішили посадити черемшу, то для неї треба створити умови наближені до природних. Ділянку під черемшу слід відвести в прохолодному затемненому місці, можна під ягідниками або деревами. Сонце ця культура не любить. Черемша на сонці не загине, але її листя буду грубими і дрібними і почувати себе вони буде гірше. Зайва волога на місці, де буде посаджена черемша не повинна бути. Грунт треба добре заправити органікою, тому черемша росте на одному місці досить довго. Рихлити ґрунт не можна, оскільки можна пошкодити коріння рослини, а для розпушування слід мульчувати. Це одночасно збереже посадки від пересихання. Найкраще підійде перегній з листя берези, в'яза або ліщини, після цього грунт буде пухким, легким, дихаючим. Якщо не контролювати черемшу під час дозрівання насіння, то вона може заполонити всю ділянку. Якщо вам насіння не потрібно, квітконоси треба виламувати, до того як розкриються коробочки з ними. Зростає черемша на одному місці близько 6 років і більше.
Насіння черемші дуже швидко втрачають схожість, тому висівати їх потрібно негайно після збору, під зиму, або ж 3-4 місяці стратифікувати для ранньовесняного посіву. Насіння в землю не заглиблюють – просто розкидають по поверхні і прикривають торфом або перегноєм. Посіви повинні бути завжди у вологому стані.
Якщо вдалося роздобути цибулини, висаджувати їх слід в період спокою, це з кінця літа і до вересня, можна і ранньою весною. Розбираємо сімейки цибулі дуже обережно, намагаючись не пошкодити коріння та одразу ж висаджуємо, щоб вони не пересохли. Висаджуємо рядами, в ряду через 20 сантиметрів і ряд від ряду 40 сантиметрів.
