27 вересня на базі Державного історико-культурного заповідника м.Дубно відбулась міжнародна наукова історико-краєзнавча конференція, присвячена 1025-й річниці хрещення Київської Русі та 521-й річниці Дубенського замку.

Не оминула увагою цю значну подію і обласна рада, яку представляв на заході керуючий справами виконавчого апарату обласної ради Микола Яцюк.

Натхненником та основним організатором міжнародної наукової конференції виступив Державний історико-культурний заповідник міста Дубно, співробітники якого не лише відроджують історичну спадщину, організовують цікаві виставки та наповнюють музейні експозиції, а й провадять наукові дослідження історії нашого краю.

Керуючий справами виконавчого апарату обласної ради Микола Яцюк від себе особисто та від імені голови обласної ради Юрія Кічатого привітав учасників конференції та побажав плідної роботи. Зокрема він відмітив: «Символічно, що оберегом духовних скарбів краю обрано саме могутні мури Дубенського замку, що відзначає 521 річницю свідчення історії України. Сучасність та минувшина сакральної спадщини Дубенщини та історичної Волині – це монументальний і різноплановий світ духовних витоків нації –пам'яток, святинь, релігійних постатей. Надзвичайно важливим є збереження та розуміння їх значення прийдешніми поколіннями, створення гармонійного і логічного зв’язку у свідомості людей від археологічних досліджень до популяризації туристичних та просвітницьких маршрутів. Тож нехай плідною буде ваша праця, а істина, народжена в наукових тенетах, стане яскравим світочем на шляху до національного самоствердження».

З нагоди проведення міжнародної наукової історико-краєзнавчої конференції вийшов з друку збірник «Сакральна спадщина Дубенщини», у якому опубліковані матеріали досліджень науковців, краєзнавців, музейних працівників, які відображають історію та сучасний стан сакральної спадщини Дубенщини та історичної Волині. Зазначене видання розраховане як на широке коло читачів, які цікавляться історією м.Дубна та Волині, так і спеціалістів вузького профілю – істориків, мистецтвознавців, культурологів, археологів, художників, екскурсоводів, музейних працівників, архітекторів, краєзнавців.