Сергій Сулімовський, головний лікар пологового будинку Рівне нської міської ради
У громадському шлюбі, виховує двох дітей
Хобі: подорожі, усамітнення на природі, моржування, книги
Під час репетицій я постійно «тримав руку на пульсі». Адже пологи – це процес непередбачуваний, його не можливо запланувати. У будь-який момент я готовий їхати до лікарні, щоб допомогти з’явитися на світ ще одному немовляті.
Варто віддати належне моїм тренерам Валерії Супонькіній-Лагнюк і Тарасу Лагнюку за те, що вони мене витерпіли. Бо дуже часто траплялося так, що ми домовляємося про репетицію на один час, а потім через невідкладні операції переносили її знову і знову.
Із «Едельвейсом» мене пов’язує багаторічна дружба, оскільки мій син танцює у цьому ансамблі. Але одна справа дивитися на все з глядацької зали, а інша – спробувати себе у ролі танцівника. Із зали здається, що все це робиться легко й невимушено, проте, коли сам намагаєшся зробити ці «легкі рухи», стає дуже важко.
До власного сорому ні танго, ні вальсу я танцювати не вмію, і ніколи не танцював. Я взагалі ніколи не танцював… навіть у думках.
Я думаю, що мені вдасться зробити сюрприз усім оточуючим. І моя поява на сцені в ролі танцюючого пірата шокує людей.
