Фото ілюстративне
Реформа децентралізації поступово, але впевнено вносить зміни у карту Рівненщини. Адже села різних районів вже давно не дотримуються адміністративної належності й об’єднуються з тими, з ким бачать своє майбутнє. Тож існуючі ОТГ прагнуть усіма силами довести, що можуть і готові жити далі саме у такому форматі, як обрали, зважаючи на принцип добровільності. Та чи виходить це у них?

Трохи статистики

У 2019 році значно активізувалися об’єднавчі процеси на Рівне нщині , а також зростає кількість приєднання населених пунктів до вже існуючих ОТГ. Таким чином на сьогодні в області вже є 45 об’єднаних громад, з них 36 діючих ОТГ. 9 очікують призначення виборів.

У 36 з них вже відбулися перші місцеві вибори, зокрема:
у 2015 році - у 5-ти об’єднаних територіальних громадах (Бабинській, Бугринській, Клесівській, Миляцькій, Підлозцівській);
у 2016 році – у 13-ти ОТГ (Радивилівській, Крупецькій, Привільненській, Пісківській, Смизькій, Висоцькій, Козинській, Мирогощанській, Локницькій, Боремельській, Млинівській, Острожецькій, Деражненській);
у 2017 році – у 7-ми ОТГ (Бокіймівській, Демидівській, Тараканівській, Немовицькій, Ярославицькій, Клеваньській, Малолюбашанській);
у 2018 році – у 6-ти ОТГ (Олександрійській, Повчанській, Шпанівській, Дядьковицькій, Корнинській та Старосільській);
у 2019 році - у 3-х ОТГ (Бугаївській, Малинській та Степанській).

Ще 9 ОТГ було створено у 2019 році та очікують на рішення ЦВК про призначення перших місцевих виборів:
- Полицька сільська ОТГ Володимирецького району (документи в ЦВК);
- Семидубська сільська ОТГ Дубенського району (документи в ЦВК);
- Великоомелянська сільська ОТГ Рівне нського району (документи в ЦВК);
- Антонівська сільська ОТГ Володимирецького району (документи в ЦВК);
- Каноницька сільська ОТГ Володимирецького району (документи в ЦВК);
- Вирівська сільська ОТГ Сарненського району (документи в ЦВК);
- Головинська сільська ОТГ Костопільського району (документи в ЦВК);
- Кричильська сільська ОТГ Сарненського району (документи в ЦВК);
- Рафалівська селищна ОТГ Володимирецького району (документи в ОДА).

Дві ОТГ утворені шляхом приєднання сільських громад до громад міст обласного значення:

у 2018 році – Вараська міська ОТГ (село Заболоття приєдналось до міста обласного значення Вараш);
у 2019 році – Острозька міська ОТГ (село Розваж приєдналось до міста обласного значення Острог).

 Також тривають процеси з розширення раніше створених ОТГ за рахунок приєднання сусідніх громад.

У 2018 році вперше у Рівне нській області було застосовано процедуру приєднання до ОТГ: Мальованська громада Млинівського району прийняла рішення про приєднання до Млинівської ОТГ. Такою ж процедурою скористалась Іваннівська громада Дубенського району, яка приєдналась до Привільненської ОТГ. 30 червня 2019 року в обох громадах відбулися додаткові вибори.

У 2018 році розпочато процедуру приєднання Хорівської та Теслугівської громад Радивилівського району, а у 2019 році ще й Рідківської громади до Крупецької ОТГ (ОТГ наразі не надала згоди).

Також триває процес приєднання Грем’яцької громади Острозького району до міста Острога.

 На сьогодні об’єднані територіальні громади створено у 14 районах області. Це такі райони, як: Березнівський (1 ОТГ), Володимирецький (5 ОТГ), Гощанський (2 ОТГ), Демидівський (2 ОТГ), Дубенський (6 ОТГ), Дубровицький (2 ОТГ), Зарічненський (1 ОТГ), Костопільський (4 ОТГ), Млинівський (5 ОТГ), Острозький (1 ОТГ), Радивилівський (4 ОТГ), Рівне нський (6 ОТГ), Рокитнівський (1 ОТГ) та Сарненський (5 ОТГ).

Наразі не створено жодної ОТГ у Здолбунівському та Корецькому районах. Також наразі не створено ОТГ і на основі міст обласного значення Рівне та Дубно.

Фінанси

Як розповіла радниця з питань місцевих фінансів Рівне нського центру розвитку місцевого самоврядування Ірина Кондратюк, бюджет громад Рівне нщини становить понад 520 мільйонів гривень – це з урахуванням міста Вараш, оскільки після приєднання у кінці 2018 року села Заболоття Вараш є міською ОТГ.

- Щодо доходів, то найбільшу частку власних доходів громад Рівне нщини, що за 2018 рік, що за перше півріччя 2019 року, становить податок з доходів фізичних осіб. Значну частину займають і місцеві податки – єдиний податок і плата за землю. А також акцизи з пального. Тому громадам потрібно працювати над нарощенням інших податків, аби замінити суми акцизу з палива. Оскільки з 1 січня 2020 року планується, що цей податок більше не буде надходити до місцевих бюджетів, а буде спрямований до дорожнього фонду, - каже Ірина Кондратюк.

Власні надходження на одного мешканця у кожній громаді різняться. У першу чергу, каже експертка, це пов’язано із кількістю населення. Адже мова йде про співвідношення власних доходів громади до кількості жителів. Досить часто цей показник є високим на території громад, де є скупчення підприємств чи ресурсів і невелика чисельність населення. Це вказує не на прибутковість, а швидше на реверс – вилучення коштів та перенаправлення в інші громади. Тому реверсним громадам варто задуматись про приєднання, щоб ці кошти лишалися у громаді.

Щодо видатків, то найбільше з них припадає на освітню галузь. Адже освітня субвенція, яка надходить з державного бюджету, йде лише на зарплату педагогічного персоналу. Всі інші видатки – комунальні послуги, технічний персонал – це все за рахунок місцевих бюджетів.

- Значну частину видатків займають і органи місцевого самоврядування. Основна причина у тому, що громади забрали на себе велику кількість повноважень, а тому їх треба якісно виконувати, - наголошує Ірина Кондратюк.

Практичний досвід

Реформа децентралізації дала можливість покращити життя на селі, у маленькому містечку, селищі. Адже після утворення громади взяли під свою відповідальність всі заклади освіти, культури, охорони здоров’я і стали за них більш відповідати на свій території, бачать всі ті проблеми, які сьогодні є. Саме такий меседж адресує Рівне нщині та всій Україні голова Бугринської ОТГ, голова «Асоціації ОТГ Рівне нщини» Сергій Пилипчук.

- Ми змогли утворити Асоціацію об’єднаних громад Рівне нщини, куди входять усі ОТГ області. Тісно співпрацюємо з центром розвитку місцевого самоврядування, на базі якого і працює асоціація, також створили відділення Всеукраїнської асоціації об’єднаних громад. Усе це для того, щоб мати тісний зв’язок і відразу озвучувати ті мінуси і проблеми, які у нас є, і відразу пробувати їх вирішити на рівні нашої області або на рівні Києва, - каже Сергій Пилипчук.

За його словами, вже помітно, як змінюються населені пункти. Так, хотілося б, щоб ці зміни були швидшими, але, наголошують, це залежить від фінансового стану не тільки самої громади, а й держави, розвитку держави.

Окрім того «Асоціація ОТГ Рівне нщини» визначила проблемні питання, зміни в яких чекають найбільше. По-перше, наголошують, необхідно внести зміни у Конституцію, де чітко закріпити децентралізацію, об’єднані громади, що вони є, мають право на життя і будуть розвиватися. По-друге, йде зміна адміністративного устрою, десь будуть змінюватись райони, десь будуть перебазовуватись центри – це будуть інші міста. Тому Асоціація пропонує, щоб прибутковий податок не йшов за місцем реєстрації юридичної особи, а йшов за місцем проживання самої людини. Адже в селах чимало людей їздять на роботу у районний центр чи місто, і податок іде зараз туди, де зареєстрована юридична особа. Тож чекають, що зміни дозволять, аби людина могла сплачувати там, де її діти ходять у садочок, там де вона ходить до магазину по тротуару, по хорошій дорозі.

- Всі громади на сьогодні стараються розвиватися, але, на мою думку, ми зробили лише 5 відсотків від того, що можна. Фактично – за рік реформи будуємо на відсоток свої села. Щоб процес рухався швидше, нам ще треба добре попрацювати у державі, змінити підходи до роботи, усвідомлення того, що відбувається, - каже Сергій Пилипчук. - Громади мають право на життя, навіть якщо в ній 2 тисячі жителів, і такі приклади розвитку є у нас на Рівне нщині .

Матеріал створено в рамках проєкту «Реформи працюють», який впроваджує ТРК "Рівне 1" за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.

  USAIDInternews