Освіта – одне з питань, яке стосується практично кожного українця. Саме від того, яку базу отримають наші діти у навчальних закладах, прямо пропорційно залежить і майбутнє нашої держави. Радянська школа максимально потрапила у всі щілини і заполонила навчальні програми, аби змінити напрямок освіти на європейський, освітянам доведеться плідно попрацювати. Міністерство освіти та науки України розпочали діяти глобально, навіть не з «косметичного ремонту» так би мовити. 

 
Про ситуацію з освітою гучно розповідають результати зовнішнього незалежного оцінювання. За останні роки попит на педагогічні спеціальності знизився. Через це,  доволі часто на професію вчителя чи викладача ВУЗу потрапляють студенти через безвихідь аби «просто був диплом». Тому з таким «ентузіазмом» рідко можна побачити кваліфікованих спеціалістів. Часто через ту ж безвихідь студенти йдуть працювати у школу чи то в університет. Причиною такої нереалізація особистості є невміння педагогів ще у школі надати учням базові вміння про те як знайти себе. Ми звикли до того, що нам дають тільки знання, а ось те як їх використати більшість і не знає. 


Якщо повернутися до результатів ЗНО, то цьогоріч за моніторингом освітнього ресурсу «Освіта.юа» найкращі результати показала Львівська область та місто Київ. А ось на лаву найгірших, тобто тих, більшість відсотків яких знаходяться на початковому рівні, потрапили учні Закарпатської, Чернівецької та Рівненських областей. Ба більше, результати 2019 року показали, що 16% учасників ЗНО з української мови та літератури не подолали пороговий бал «склав/ не склав», відповідно ці учасники не змогли набрати навіть 100 балів.

Чому така ситуація?

 

 

Аби процес навчання протікав добре - і педагогом і учням потрібні комфортні умови праці. А такі умови зачасту не у кожній школі. Зміст навчальних предметів все далі відходив від потрібного. Отримані знання все важче було використати на практиці. 

Тож, аби учні могли отримані знання використовувати у житті, відчули свою рівність  всесвітньому рівні. У МОН проводять освітню реформу, яка передбачає створення освіти, яка буде конкурентоспроможна. Причому починаючи від початкової школи завершуючи університетами. Професія у освітній та науковій сферах має бути більш престижною, ніж нині.

Як проходить реформа у Білій Криниці, Демидівській ОТГ та Курозванах - про це читайте далі.

 Перші кроки: дошкілля у Білій Криниці

Довідка:  Біла Криниця - село Рівненського району. Перші згадки про село були вже у 16 столітті, тоді Біла Криниця належала до сусіднього села Городище і була його присілком. Нині ж до складу Білокриницької сільської ради входять: села Біла Криниця, Антопіль і Глинки. Чисельність населення становить 2906 осіб. Крім того, через село проходить автошлях Київ—Житомир—Рівне—Дубно—Львів—Чоп.

Якщо говорити про освіту загалом, варто розпочати з того, що перевана частина школярів отримують базу в дитячих садочках. І саме від того, який викладацький склад та матеріальна база залежить левова частка того, як далі буде розвиватися дитина.

Дитячий садочок у Білій Криниці функціонує вже 40 років. Розрахований на 4 різні вікові групи: три ясельні групи, група дошкільного віку, і ще одна група короткотривалого перебування, але це при Глинківський загальноосвітній школі, де садок орендує приміщення.

Віра Вельгун - завідуюча Білокриницького дошкільного навчального закладу (ясла-дитячий садок) про свій заклад:

 

Як садочку вдається приймати більше дітей, ніж розраховано? 

“За рахунок короткотривалого перебування дітей, тобто це спільна робота вихователів, методистів,  практичного психолога. Це короткоденне перебування, частина діток знаходиться на довготривалому, а частина на заняттях до обіду, плюс харчування, а потім вони вже йдуть додому. Але ось таким чином ми охопили усіх дітей-шестирічок”, розповідає Віра Вельгун.

Пані Віра розповідає, щорічно вони роблять косметичний ремонт для садочку. Цього року вони робили його відповідно до нових вимог Нової української школи. Ремонт роблять у більшості за кошти Білокриницької сільської ради та за рахунок батьківського комітету. Але, зауважує, що батьки допомагають лише за з власного бажання. Вирішуючи нагальні питання на батьківських зборах.

 

Крім того, аби долучити батьків до освітнього процесу. У закладі провели нетипові батьківські збори, де за круглим столом зібрали батьків і проводили заняття, схожі до тих, які мають їхні діти. Пані Віра ділиться, що такого типу практику будуть ще повторювати, бо батьки на власній шкурі відчули те, що відчувають їх діти. І стали ще ближчими, а це для освітнього процесу важливо. Бо розуміння батьків – один із важливих чинників у формуванні особистості.

Така підготовка дітей до школи дає свій результат. Дітям набагато легше адаптуватися до нового освітнього закладу, а це тільки позитивно сприяє освітньому процесу.

До слова, у Білокриницькій ЗОШ І-ІІІ ст. навчається 386 учнів. І цього року школа посіла 22 з 337 місць у рейтингу шкіл Рівненської області 2019 року з зовнішнього незалежного оцінювання.

 Освіта в Демидівській ОТГ

А ось, якщо порівнювати школу Білої Криниці з закладами Демидівської громади, то тут результати ЗНО відрізняються.

Довідка: Демидівська ОТГ -  об'єднана територіальна громада на територіях двох районів: Демидівського та Радивилівського. До складу ОТГ входить 22 населених пункти з центром у смт Демидівці. Площа громади майже 300  км², а населення 11 354 мешканців. 

 

У Демидівській ОТГ функціонують два опорних заклади освіти: Демидівський ліцей і Хрінницький ліцей, в яких функціонує по дві філії І-ІІ ступенів. Також ще є 5 закладів, які на балансі управління залишились: Островська гімназія, Рудківська гімназія, Княгиненський ліцей, Пляшівський ліцей, Вербенський ліцей. Крім того, є ще 5 закладів дошкільної освіти, які функціонують окремо. А також позашкільні, а це Будинок творчості школярів, Дитяча юнацька спортивна школа і Школа мистецтв.

“Скрізь зроблені ремонти, у декількох школах зроблені капітальні ремонти. Тобто і замінено вікн, зовнішні двері, заміна системи опалення в одному закладі, плануємо до початку опалювального сезону закінчити капітальний ремонт котельні у Пляшевськіму ліцеї і теплотраси, це теж на твердопаливні котли, для енергоефективності - це плюс”, додає пані Олена.

Крім того, у Демидівці є інклюзивно-ресурсний центр. Зараз у ньому тривають ремонтні роботи, до грудня місяця мають закінчити уже ремонтні роботи, щоб він вже функціонував повноцінно. 

Ситуація з малокомплектними школами

У Демидівській ОТГ є дві філії у яких менше 10-ти дітей, 2 школи І-ІІ ступеня, де менше 40 дітей. За сучасними мірками у ліцеї має навчатися не менше сотні дітей, то два ліцеї Демидівської ОТГ також вважаються малокомплектними, тому що в одному 83, в іншому 81 учні. Проте, якщо з ліцеями можна зменшити їх ступінь, то з філіями та школами І-ІІ ступенів важче. Що чекає на такі заклади?

“На початку року ми проводили публічні обговорення, у кожній школі збирали і батьків, педагогічних працівників  і разом з тим представників громадськості. Виносили питання про те, щоб понизити ступінь шкіл, натомість отримали великий супротив батьків і колективів. Наша громада має багато сіл у своєму складі, і вони географічно віддалені. Тому звести десь дітей до однієї школи - це практично неможливо. Тому ми змушені, хочемо ми того чи ні, поки частина доріг у жахливому стані, то все-таки все буде так як є, малокомплектні школи  залишаться до нового року точно”, розповідає Олена Грицюта.

 Як навчаються діти у Курозванах?

Довідка: Курозвани - село в Гощанському районі Рівненської області. Курозванівська сільська рада була утворена в 1940 році. Чисельність населення становить 1228 осіб. 

Освіта в Курозванах - займає вагоме місце. У Курозванівській школі навчається 117 учнів. У рейтингу шкіл Рівненської області 2019 року з ЗНО - Курозванівська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів займає 295 місце.

Про освітню реформу в школі розповідають лише з усмішкою: 

 

“Зміни є, тут йде великий розвиток вчителя. Комфортно працювати вчителю у 1-2 класі нової української школи (НУШ) , тому що йде велика підтримка держави, педагоги забезпечені технікою, є комп’ютери, є на чому друкувати, ламінувати. Ще 2 роки тому такого вчитель не мав. Вчитель думав, де йому це зробити. І дуже велика кількість матеріалів з якими цікаво і комфортно працювати вчителю та дітям”, - розповідає Олена Примак,  директорка Курозванівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Проте є і труднощі, які постали перед багатьма вчителями - це зміна поглядів, зміна методики. Не оминуло це і Курозванівську школу.

“Діти це сприймають дуже цікаво і комфортно. Діти приходять із сучасного дошкільного закладу, який є в нашому селі. В якому ідеї НУШ працюють вже три роки. І дітям було не цікаво приходити в школу з такого сучасного цікавого дошкільного закладу. А зараз створюються умови, що діти не відчувають перехід із дошкілля у початкову ланку школи - і це є великим плюсом, тому що адаптація дітей проходить краще”, твердить Олена Примак, директорка Курозванівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.