Бояться замерзнути без газу. З тривогою очікує на зиму сім'я інвалідів з Дерманя Здолбунівського району. До газової мережі лише сто метрів, але підвести блакитне паливо до хати немає коштів. Торік матір з сином ледь не замерзнули. Що чекає їх цієї зими?

Незабаром зима. Цієї пори року найбільше бояться інвалід першої групи Лариса Бешта та її син, інвалід третьої групи Мирослав Бешта. Хату опалити не взмозі, минулої зими ледь не замерзли. Доки літо — обходяться плитою надворі та газом із балону, щоб їсти приготувати.

У Дермані-1, що на Здолбунівщині, сім’я проживає майже рік. Жінка на візочку уже сім років, син — інвалід дитинства. Переїхали до Дерманя із хутора, бо за сто метрів від хати газова мережа проведена. Відтак, сподівалися позбутися клопотів з опаленням хати твердим паливом. Коли переїздили, не знали — щоб газ до будинку підвести, треба великі гроші.

За виготовлення документації та підключення до загальної мережі сім’я вже заплатила більше двох з половиною тисяч гривень. Щоб підвести газ до будинку, потрібно ще 10 тисяч. Таких грошей Бешти не мають. Звертаються до місцевої влади.

Під дрова вирізали садок. Заготованої деревини аби на один зимовий тиждень вистачило. Торік опалення будинку на дві кімнати дровами та брикетом коштувало півтори тисячі гривень. Газом було б у кілька разів дешевше, — порахувала пані Лариса. Безсила перед проблемою безгрошів’я і сільська рада.

Газовики також розводять руками. У “Рівне газі” наголошують — першочергово реалізують газ, додатково займаються газобудівництвом.

Для журналістів "Рівне 1" Петро Дубас пообіцяв особисто познайомитися з сім’єю та подумати, чим можна допомогти.