Людмила з синочком Валентином у лікарні - постійні пацієнти. Хлопчик часто хворіє на запалення легень та бронхіти. Жінка каже, незважаючи на піклування лікарів, поставити дитину на ноги їй важко.
Валентинчика, як і решту хворих дітей з Рокитнівського району, лікують у колишній панській стайні. Під лікарню її переобладнали одразу після Великої вітчизняної. Відтоді мало що змінилося. У палатах по 14 душ - семеро дітлахів з мамами. Усі різного віку, а відтак заспокоїти і вкласти спати їх складно.
Стеля під час дощу протікає, вологість не сприяє оздоровленню. Косметичні ремонти зарадити не можуть. А від капітального втручання будівля береться тріщинами, бідкаються медики. Хоча нову районну лікарню вже почали будувати - звели фундамент і перший поверх. ЦьогОріч обласна влада надала кошти, і до грудня планували підняти усі 5 поверхів. Проте папери, а відтак і гроші, загубилися у кабмінівських кабінетах.
Тим часом рокитнівські медики роблять все, що можуть. От тільки бігати коридорами не дозволяють. Кажуть, стара дерев”яна будівля потребує спокою і тиші. Інакше – просто завалиться.
