Благовіщення Діви Марії 7 квітня відзначають православні, католики — 25 березня. Відповідно до біблійної легенди, Марію після заручення з Йосифом, відвідав Архангел Гавриїл й повідомив благу вість: «…породиш сина і назвеш його Ісус.» В пам'ять Благовіщення Богородиці в Назареті, на тому місці, де Архангел Гавриїл благовістив Діву Марію, побудували храм.

Про те, де і як вперше з’явилося свято, невідомо. Перші відомості про Благовіщення відносяться до 560 року, коли імператор Юстініан вказав дату святкування Благовіщення — 25 березня (7 квітня за новим стилем). Католики святкують Благовіщення 25 березня, православні — 7 квітня.

Благовіщення — одне з 12 головних церковних свят, третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва Христового.

Про народження Спасителя сповістив Архангел

Благовіщення — день, коли Пресвятій Діві Марії явився Архангел Гавриїл, він приніс їй благу звістку про народження Ісуса Христа — Сина Божого і Спасителя світу.

Події Благовіщення описані єдиним євангелістом — апостолом Лукою. У Євангелії він повідомляє, що в 6-й місяць після зачаття праведною Єлисаветою святого Іоанна Предтечі, після того, як Марію заручили з 82-річним Йосифом, з'явився до неї архангел Гавриїл і сказав:

«Радуйся, благодатна, Господь з тобою. Зачнеш у лоні і породиш сина і назвеш його Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься, і дасть йому Господь Бог престіл Давида, батька його, і царюватиме над домом Якова повіки та й царству його не буде кінця.» Марія ж сказала: «Як же це станеться, коли я мужа не знаю». Відповів архангел: «Дух Святий найде на тебе й сила Всевишнього окриє тебе, — тим-то й Святе, що народиться, назветься — Син Божий. У Бога нема неможливого.» І сказала Марія: «Я раба Господня, нехай буде мені по твойому слові.»

За церковними переказами в той момент, коли Діві Марії з’явився Архангел Гавриїл, вона читала книгу пророка Ісаїі, а саме — слова про народження Месії. "Я готова стати останньою служницею у тієї, яка удостоїться народити Месію", — думала вона. Архангел тримав у руках білу лілію — символ чистоти і непорочності. Саме цю квітку зображали іконописці на всіх іконах Благовіщення. А Марію часто зображають за читанням, з книгою у руках або на столі.

Святкуванні Благовіщення

Свято Благовіщення відкриває послідовний ряд описаних у Новому Заповіті подій — втілення земного життя, Хресної смерті і Світлого Воскресіння Христового. Відповідно до значення цього дня церковне святкування Благовіщення не відміняється, навіть якщо свято припадає на Великдень; піст заради нього послаблюється. У залежності від часу, свято може тривати 3 дні або 1 день.

В Україну свято прийшло з утвердженням християнства. В народі одержало назву «третьої зустрічі весни» (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж «турбувати» землю вважалося великим гріхом. До цього свята лелеки зазвичай прилітали з вирію та починали вити гнізда. Існувало повір'я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.

Спрадавна існує звичай в день Благовіщення відпускати на волю птахів з кліток: «Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив». Ця традиція символізує звільнення душі від гріхів і святість помислів у таке світле свято. Господар випускає на волю, на сонце також всіх тварин, навіть пса і кота виганяє на подвір'я — «щоб чули весну і самі про себе дбали». Пасічники цього дня виставляють на двір вулики.У церкві цього дня святять проскури. Потім пасічник проскуру кришить та висипає її у мед, «щоб бджоли роїлися», а сівач змішує з землею та сіє по чотирьох кутах ниви — «щоб дощова хмара ниви не минала»; проскуру заривають у землю, «щоб град посіву не побив».

Благовіщенську проскуру, як і богоявленську та стрітенську воду, зберігали за образами.

Благовіщення вважають святом весни і загального благоденства в природі.

Народні прикмети:

Цього дня не можна виконувати будь-яку домашню роботу. Навіть "птах гнізда не в’є цього дня" — казали наші предки.

Вважається, що на Благовіщення і Великдень в пеклі не мучать грішників.

Вважалося, що, коли на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, цього літа вона вийде заміж. Пролісок, що знайдуть на Благовіщення, віщує щастя. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок — будеш вродливою.

Існує повір'я: яка погода на Благовіщення, така і на Великдень. Якщо на Благовіщення дощ іде, то добре вродить жито. Якщо на Благовіщення вже сидять бузьки на яйцях, весна буде тепла. Також цього дня прийнято було спалювати старі речі, обкурювати хати і хліви, щоб уберегти від хвороб себе і свійських тварин. За народним повір’ям, на Благовіщення не можна вдягати новий одяг, інакше його порвеш або зіпсуєш.

Не можна також працювати та слід викинути усі старі речі. Піст на Благовіщення церква послаблює.