Так трапилося, що йому Ліга націй видала нансенівський паспорт і він змушений був курсувати з Рівного до Європи періодично.
Трохи працював в Варшаві. Під час окупації Рівного працював в технічній німецькій адміністрації.
Не дивлячись на це, він уник долі інженера з “Холодного літа 1953-го”, не потрапив до табору і не був розстріляний більшовиками.
Навіть не дивлячись на нав’язувану ними ”карбюзьєвщину”, збудував та реконструював в Рівному чимало будівель, котрі варті уваги і зараз.
В самому центрі ми бачимо, наприклад, ці дві - головпоштамт та будинок №15 по вул.Соборна.
В головпоштамті він (син начальника поштового відділення) розробив інтер’єри операційної зали, котрою рівнянам зручно користуватися і досі.
Будинок №15 з аркою вигідно відрізняється від всього, що набудували за більшовиків гарно опорядженим фасадом, з еркерами, модильйонами, ліпниною з українськими етнічними елементами.
Крім цього, архітектор-європеєць Борис Андреєв має відношення до обласної бібліотеки, стадіону, будинку з гастрономом “Рівне -35”, школи №15, колишньої жіночої консультації та інших будівель, котрі відновлював та проектував.
