rivne1.tv / Проекти / Святкові канікули / Новий рік та Різдвяні свята /

Старий Новий рік – 14 січня

Старий Новий рік – 14 січня Традиція відзначати старий Новий рік у ніч із 13 на 14 січня виникла після 1918 року, коли було введено нове літочислення. Колись цей день припадав на 1 січня і називався днем Василя.

Для дівчат день Василя був досить важливим, вважали, що ворожіння у цей день завжди збуваються і що б не вийшло — так і буде. На день Василя відбувалися й народні обряди свята.
У язичеські часи Новий рік відзначався на Русі 22 березня – у день весняного рівнодення, і пов’язано це було із землеробським циклом. Із прийняттям християнства на Русі візантійський календар почав потроху витісняти старий, і тепер уже Новий рік починався 1 вересня. Довгий час ще зберігався різнобій, і в деяких місцях Новий рік продовжували відзначати навесні. Тільки наприкінці XV століття на Русі офіційно визначили початок Нового року - 1 вересня.
У 1699 р. за наказом Петра I Новий рік був перенесений на 1 січня за старим стилем, тобто на 14 січня за новим стилем. Після революції в 1918 р. більшовики "скасували" ще 13 днів у році, які становили різницю між нашим літочисленням й європейським.

Так утворилися два святкування Нового року — за новим і старим стилем.

14 січня християни вшановували найменування Христа іменем Ісус (що слід було робити на 8 день від народження дитини) та Св. Василя Великого архієпископа Кесарії Каппадокійської (IV ст.), якого вважали покровителем землеробства. Тому основною обрядодією цього дня було засівання осель українців збіжжям із відповідними примовляннями.

Із самого ранку хлопці (дівчата засівати не ходили) набирали в рукавички й кишені зерна (жито, пшеницю, овес) й, дочекавшись закінчення ранкової церковної відправи, починали засівати. Спочатку власну домівку, потім у хрещених батьків, родичів, знайомих і сусідів: "Ой роди, Боже, жито - пшеницю, всяку пашницю! Добридень! Будьте здорові. З Новим роком та Василем!... На щастя, на здоров'я, на Новий рік!". Господар щедро винагороджував (особливо перших) засівальників гостинцями й грішми. Ходили інколи і цілі ватаги з козою та вертепом. Годилося також у цей день віншувати Василів. А, загалом, це свято проводили благоговійно з церковними або домашніми молитвами.

Також у день "старого" Нового року Церква відзначає пам'ять Святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської. Виховувався у благочестивій сім'ї своєю бабусею Св. Мокриною. Після навчання в Афінах прийняв святе хрещення в Єрусалимі. Згодом повернувся до Кесарії, де 362 р. прийняв сан диякона, а пізніше був висвячений в пресвітери. По смерті Євсевія Кесарійського Василія Великого обрали архіпастирем Кесарії. Написав чимало церковних молитов та душеспасительних книг. За свої духовні подвиги отримав дар зцілення і молитвою вилікував багатьох важкохворих. Піклувався про бідних і немічних, яким влаштував спеціальний притулок - названий Василіадою. Сам же вдягав скромний одяг і вживав лише хліб, сіль та воду. Помер Василій Великий 1 січня (старий стиль) 379 р. на 50-му році життя. За переказами, нетлінні мощі Василія Великого було перевезено до Риму в Італію.

Люди вважали, що на Новий рік до оселі приходить Доля людини і поселяється в якійсь тварині чи речі, а тому пильно стежили, щоб "злий" не зашкодив цій Долі. Тому й щедро викупляли те, що "пропало" та нічого нікому не давали чи позичали (окрім вертепу та посівальників). Всі намагалися бути радісними, веселими і добродушними. Уникали на Новорічне свято сварок і намагались помиритись з усіма сусідами - адже, як зустрінеш Новий рік, так і проживеш!
За матеріалами www.33channel.vinnitsa.com та к.і.н., ст. наукового співробітника Інституту історії України НАН України Гурбика А. О.
переглядів: 22894 / коментарів: 2

<< попередній матеріал    список    наступний матеріал >>


Коментарі

avatar
21.12.17 19:10 Дибіл пише:
спс

avatar
26.12.17 11:32 Анонім Володимир. пише:
Раніше, ще до християнства, святкували прихід Нового Року без різних єврейських святих. Танцювали, веселились, бажали, дарували, мирились.



Інші публікації у розділі:

// 06.01.2017
<a href='/Info/?id=76464' >Кутя: історія, традиції та секрети готування</a>

Кутя: історія, традиції та секрети готування (переглядів: 2165)

Найчастіше кутю подають як поминальну страву, але також у переддень Нового року (за старим стилем), у Святвечір, на Водохрещення та інші православні свята. Кутя - незамінна страва і під час Великого посту, її готують у дні поминання померлих.
// 30.12.2016
<a href='/Info/?id=76443' >Народні прикмети на Новий 2017 рік</a>

Народні прикмети на Новий 2017 рік (переглядів: 3565)

Люди помічали і передавали прикмети з вуст в уста довгі і довгі роки. І навіть будь-яка не забобонна людина все одно рано чи пізно зауважує, що прикмети збуваються. Особливо цінують люди новорічні прикмети і передбачення: адже в самому початку року легко можна передбачити, для чого прийдешній рік буде благополучним, а від чого краще утриматися.
// 07.12.2014

Чим відрізняється піст перед Різдвом? (переглядів: 6081)

Він триватиме до 6 січня. У цей час, за традиціями Православної Церкви та церковного Уставу, християни обмежують себе в їжі, а також намагаються уникати в своєму житті того, що віддаляє людину від Бога, для того, щоб духовно приготуватися до зустрічі великого свята Різдва Христового.
<a href='/Info/?id=1215' >Про велике Святе Водохреща</a>

Про велике Святе Водохреща (переглядів: 12277 / коментарів: 3)

Йордана (або Ордана, Водохреща, Богоявлення) - третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. З ним пов'язують хрещення на Йордані Христа. А ще сьогодні усі віряни обох релігійних конфесій проводять день у пості, а потім зберуться за столом на святій вечері.