Яке майбутнє у районних лікарень Рівненщини?

Реформа пов’язана з реформою

Реформа медичної галузі, як не крути, але тісно переплітається з реформою децентралізації. А найбільше у питанні фінансування та всього, що з ним пов’язано. Адже чимала кількість об’єднаних територіальних громад бере на себе медичні заклади. Та в першу чергу, мова про фельдшерко-акушерські пункти й амбулаторії. Районні лікарні – заклади більше, а отже й витрат потребують значніших. Особливо це позначається на тих закладах, які знаходяться неподалік обласних. До прикладу, Дядьковицька районна лікарня Рівне нського району знаходиться на території Дядьковицької ОТГ.

Втім, тут не поспішають «забирати» установу на своє фінансування. Навіть більше – вже рік, як переформатовують заклад.

- Ми чудово розуміємо, що з 2020 року реформа набере повного розмаху. На сьогодні ми не готові, не маємо такого фінансового ресурсу, щоб взяти на себе всі повноваження і утримувати районну лікарню. При цьому добре розуміємо, що знаходимося досить близько до районного центру, і наші жителі медичні послуги отримують саме там – у міській та обласній лікарнях. Тому вирішили й почали ще рік тому реформування – одне з відділень повністю перепрофілювали під паліативне відділення. Чудово розуміємо, що нам потрібно всю лікарню теж пере форматувати під цей процес. Зацікавлення в тому є, адже таким чином ми зможемо зберегти робочі місця й наповнювати бюджет громади з ПДФО, - каже голова Дядьковицької ОТГ Людмила Вітковець.

За словами експерта з впровадження медичної реформи Василя Височанського, з 1 квітня2020 року фінансування медичних закладів йти на пряму від Національної служби охорони здоров’я України.

Читайте також: Що чекає об`єднані громади Рівне нщини у 2020 році?

Додавати гроші чи ні вирішуватиме вже громада.

- Чимало громад створені на базі районних центрів, - каже Василь Височанський. - Саме таким центральним районним лікарням рекомендую переходити під егіду ОТГ. Адже тоді питання про те, як працюватиме районна лікарня, буде вирішуватися саме громадою. Наприклад, якщо Радивилівська центральна районна лікарня переходить в Радивилівську ОТГ, вирішувати її долю (як вона на майбутнє буде фінансуватися, скільки дофінансовуватися і як буде працювати) буде радивилівська громада. Тому що це є комунальний заклад.

Та не всі поділяють оптимізм щодо долі районних лікарень в ОТГ. Наприклад, начальник Рівне нського районного ЦПМД Валентин Ханенко, називає питання балансу районних лікарень риторичним. Адже, акцентує, все залежить саме від спроможності громади.

- По тій дорожній карті, яку «намалювало» нам попереднє керівництво міністерства охорони здоров’я, найбільший удар саме по районним лікарням. Адже НСЗУ бачить декілька видів закладів, які можна трансформувати у сучасні заклади. Це лікарні швидкої допомоги, що не зможе зробити районна лікарня, тому що немає відповідних матеріальних ресурсів, лікарня планового лікування – це також навряд чи зможе районна лікарня, і хоспіс (лікарня паліативного лікування) й лікарня відновного лікування, - каже Валентин Ханенко.

У той же час шлях Дядьковицької лікарні з реформування відділень під паліативну допомогу підтримує.

- НСЗУ декларує, що саме ця допомога буде фінансуватися із їхнього бюджету, тобто частина бюджету лікарні буде покрита за рахунок НСЗУ, а це дуже велика допомога для місцевого бюджету, на якому б балансі – ОТГ чи району – лікарня не перебувала, - розмірковує Ханенко.

Питання майбутнього – питання юрисдикції

Питання реформування виду допомоги, яку надаватимуть у районній лікарні, постало і у Вербській сільській раді. Нині тут «базується» відділення Дубенської ЦРЛ. А от що робити із ним далі?

- Єдине, що нас зараз турбує, це відділення терапії №2 Дубенської центральної районної лікарні, яке, можливо, буде скорочене чи оптимізоване в результаті реформи вторинної ланки, - каже завідувач Вербської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Ігор Куйбіда. - Виникає питання: пробувати робити тут хоспіс (хоча навряд нам дадуть робити хоспіс, бо один вже є у Дубенському районі на базі районного онкодиспансеру) або робити відділення типу сестринського догляду чи відновного лікування. При чому фінансування цього закладу, на мою думку, повинна взяти на себе сільська рада або скоріше всього ОТГ. Адже кошти на утримання відділення – це доволі серйозні гроші і їх не так просто буде віднайти для нормальної роботи.

Колеги радять: відкриття іще одного хоспісу тут – цілком реальне. Адже, наводить цифри Валентин Ханенко, є підрахунок, що в нашій області є 30-40 тисяч людей, які потребують хоспісної й паліативної допомоги. Тому цієї допомоги не буде багато.

Читайте також: Реформи працюють: Дядьковичі - Верба

До того ж є питання відповідальності.

- Ваш Дубенський хоспіс перебуває під патронатом міністерства освіти і він не отримає фінансування від НСЗУ, там проблема в тому, що його треба перевести під патронат міністерства охорони здоров’я, - пояснює Ханенко.

Та й у Вербі не все просто. Адже частина лікарні тут – це заклад, яким опікується не медичне міністерство.

- У нас на території лікарні перший поверх займає центр постійного перебування одиноких і непрацездатних громадян, розрахований на 25 ліжок. Щоправда, він під егідою міністерства соціальної політики. Тому ми ведемо перемовини, щоб приєднатися до них і зберегти хоча б персонал – у нас медсестри всі практично мають вищу кваліфікаційну категорію. Шкода їх втрачати отак розкидаючись кадрами, - пояснює Ігор Куйбіда.

Майбутнє визначене не у всіх

В обласному управлінні охорони здоров’я наголошують: неодноразово спілкувалися з представниками медичних закладів, говорили, що вони повинні працювати в ракурсі надання медичної допомоги у співпраці з Національною службою охорони здоров’я. Пояснювали, що їм потрібно удосконалювати базу, вводити нові методики дослідження, оптимізувати ліжковий фонд, щоб раціонально використовувати ресурси – на невеликій кількості ліжок пролікувати максимальну кількість людей, - пояснює ситуацію заступник начальника управління охорони здоров'я Рівне нської ОДА Олег Вівсянник.

Служба здоров’я провела свій аудит і визначили багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування в області. Цей проект захищали, вносили у нього корективи у МОЗ на експертній раді. Згідно з ним, на Рівне нщині визначено три багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування другого рівня, де будуть надаватися медична допомога по 34 профілях, і чотири багатопрофільні лікарні першого рівня, де медична допомога надаватиметься за 13 спеціальностями.

- Тобто НСЗУ бачить потенціал цих закладів, прорахована завантаженість цих закладів, доступність, інфраструктура, віддаленість в межах доступності 60 хвилин до лікувально-профілактичного закладу, - каже чиновник.

Отже, на Рівне нщині визначили такі медичні заклади

Багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування першого рівня:
- Дубенська центральна районна лікарня
- Володимирецька центральна районна лікарня
- Березнівська центральна районна лікарня
- Рокитнівська центральна районна лікарня (включена до переліку додатково. Буде обслуговувати частково територію Житомирської області)

Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування першого рівня у розрахунку буде обслуговувати в межах 120 тисяч людей.

Багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування другого рівня:
- Рівне нська обласна клінічна лікарня
- Рівне нська міська центральна лікарня
- Сарненська центральна районна лікарня

Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня у розрахунку буде обслуговувати в межах 200 тисяч людей.

Крім цього до переліку включений багатопрофільний заклад Рівне нська обласна дитяча лікарня.

Читайте також: "Реформи працюють": як дбають про людину у Радивилові, Сарнах та Дядьковичах

Всі інші лікарні, згідно з аналізом, будуть мати право, як і визначені, конкурувати в НСЗУ за надання послуг населенню.

- За аналізом у них недостатня матеріально-технічна база, немає доступності в межах 60 хвилин, зони перекриття пацієнтами. Але ніхто не забирає у них право конкурувати в умовах оплати праці НСЗУ. Попри це у нас буде ще 60% так званого глобального бюджету. Тобто субвенція державного бюджету буде покривати 60% всіх потреб медичних закладів. Решту грошей потрібно заробити наданням послуг, - каже Вівсянник.

Перепрофілювання – це один з варіантів розвитку лікарень, які не потрапили до визначеного переліку, переконує посадовець. Другий – у наданні послуги, за яку пацієнт готовий заплатити гроші. Вона повинна бути конкурентною, аби пацієнт їхав за нею саме у цей заклад.

- Зрозуміло, що це не може бути послуга невідкладна. Потрібно обрати таку послугу планового характеру, реабілітаційну послугу або якусь іншу. Найголовніше, що у тих лікарнях повинна удосконалюватись матеріально-технічна база, - наголошує Олег Вівсянник.

Читайте також: Неоднозначні та нелогічні: як сприймають майбутні зміни до Конституції на Рівне нщині