фото ілюстративне
В Україні заговорили про зміни до Конституції, які зафіксують ті процеси, які відбувалися у рамках реформи децентралізації. Щоправда на місцях проєкт закону викликав певне обурення. Що саме збентежило представників ОТГ і не тільки, rivne1.tv поцікавився у експертів з децентралізації на Рівненщині.

Проєкт Закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)» №2598 Президент України вніс 13 грудня 2019 року як першочерговий.

Проте вже за кілька днів у експертних колах прозвучав протест щодо вмісту цього документу.

- П’ять років суспільство готують до того, що зміни до Конституції будуть. Інше питання, які це зміни і як вони готуються. У суспільства чи принаймні представників тих органів влади, яких зміни стосуються, має бути консенсус щодо того, що ми міняємо. Ті, які зараз пропонують, розколюють суспільство, - переконаний консультант з питань децентралізації та локальної демократії Михайло Шелеп.

З різкою критикою, у першу чергу, виступила Асоціація міст України. А саме проти конкретних пунктів у проєкті:

- Мова про звуження повноважень органів місцевого самоврядування, нечіткого визначення статусу «громади». Адже сьогодні ми розуміємо під цим поняттям сільську раду, яка об’єднує декілька сіл, а також маємо «об’єднану територіальну громаду». Тому термін «громада» у законопроеєкті має бути визначений більш чітко, - каже консультант з правових питань Проєкту ПУЛЬС Рівненського РВ АМУ Василь Курилас.

Також, відзначає Василь Курилас, доволі неоднозначним кроком є втрата спеціального статусу міст Київ та Севастополь, як і ліквідація поняття статус «місто обласного значення», що є нелогічним.

- Також надмірними є повноваження префектів – це та інституція, яка міксує інституції місцевих адміністрацій та прокуратури. Їх повноваження, передбачені проектом, фактично нівелюють реформу децентралізації. У результаті місцеве самоврядування потрапляє під жорсткий вплив префектів, що теж неприйнятно, - продовжує Василь Курилас.
 

  

«Доволі неоднозначним» називає проєкт Закону консультант з питань децентралізації та локальної демократії Михайло Шелеп. Відзначає, серед позитиву – відображення змін, про які говорилося від старту реформи децентралізації. А саме закріплена трирівнева система: громада – округ – регіон, ліквідація районних адміністрацій. Тобто те, про що говорилося давно.

- Разом з тим є суперечливі норми, які є новими, наприклад, право президента призначати тимчасового уповноваженого для керівництва громадою чи органом місцевого самоврядування, якщо конституційний суд розглядає подання про неконституційність якогось рішення чи розпорядження. Це трошки виходить, як на мене, за межі здорового глузду, - каже Михайло Шелеп.

Також спірним питанням вважає доцільність «прибирання» з конституції області, які поки що там там є.

- В сьогоднішніх умовах це можна сприймати, як передумова до іншого перерозподілу регіональних рівнів, - каже експерт.

Та найбільш негативним у цьому законопроекті експерти вважають той факт, що зміни, які були подані у Верховну Раду, стали для всіх сюрпризом.

- Ці зміни не проговорені. Їх готували за закритими дверима, не було широкої дискусії. Відповідно через це так багато зауважень. Хоча тема децентралізації навпаки повинна об’єднувати різні політичні сили, тому що абсолютна більшість підтримує їх, - акцентує Михайло Шелеп.

У результаті Асоціація міст України розповсюдила звернення до Верховної Ради щодо неприйняття пропонованих змін до Конституції. У свою чергу, консультант з питань децентралізації та локальної демократії, акцентує, що саме обговорення в експертному середовищі може вплинути на зміст проєкту закону:

- Зараз різні експерти та організації починають висловлювати свою думку, адже зміни не проголосовані ще, це лише проект, їх може бути кілька. Власне тому, звертаються до Президента, до більшості, щоб вони не спішили, а провели широку дискусію, знайшли ті питання, які є консенсусом, і тоді їх вносили у Конституцію. В іншому випадку зміни до Конституції будуть більше шкодити, аніж давати позитиву для подальшого продовження реформ.

Читайте також: Що чекає об`єднані громади Рівненщини у 2020 році?