Спокійний і довготривалий сон – один із важливих факторів, який впливає на здоров’я дитини. Досить часто мами схиляються до спільного сну з дитиною, проте, чим старшою стає малюк, тим більше йому потрібний власний простір під час сну. Це забезпечує комфорт і батькам, і дитині, але підійти до цієї проблеми треба виважено і звернути увагу на усі важливі нюанси. Про це читайте далі у статті.

Для початку, варто звернути увагу на кілька дуже важливих факторів.

По-перше, не починайте привчати дитину до окремого від вас сну під час завершення грудного вигодовування, це спровокує ще більший стрес для малюка.

По-друге, не переселяйте дитину у власну кімнату відразу після народження другої дитини. Такий спосіб надто небезпечний, старша дитина одразу сприйме це як відкидання, у неї виникатимуть думки, що менший братик чи сестричка – важливіший, ніж вона. Це викличе і ревність. У випадку народження другої дитини можна розподілити обов’язки – мама може спати з немовлям, а тато в іншій кімнаті з старшим малюком.

По-третє, зверніть увагу на вік. Після 2 років діти легше сприймають переселення у власне ліжко і у власну кімнату.

Є кілька перевірених способів привчання дитини до власного ліжка, про них ми і поговоримо далі.

До усього дитина звикає поступово.
Перший етап такого способу – привчити дитину спати поруч, але у власному ліжечку. Що це означає? Потрібно присунути ліжечко дитини до власного ліжка і зняти його передню стінку. Так у вас вийде ефект наче дитина спить поруч з вами, але при цьому – у своєму ліжку. Замість звичайного ліжечка можна використовувати і спеціаліні приставні. Такий спосіб підходить і старшим діткам, і тим, які ще знаходяться на грудному вигодовуванні.


Поступово пробуйте відсовувати ліжечко на невелику відстань, якщо дитина спить всю ніч без проблем – вам усе вдалося, можна переходити до наступного етапу – привчати спати в окремій кімнаті.

Швидкий спосіб, як привчити спати дитину у власній кімнаті.
У цьому випадку робимо акцент на самостійності. Діти після 2 років, навіть ближче до 3 дуже прагнуть до самостійності. Заздалегідь підготуйте дитину до переведення в іншу кімнату. Розповідайте,що малюк спатиме як дорослий, що буде мати власне ліжко і власну кімнату.

Залучайте дитину до вибору меблів у кімнату, вибору постільної білизни, яка подобається саме дитині. Нехай малюк сам обирає декор у кімнату, розставляйте іграшки та речі, робіть разом з ним такі умови і такий простір, щоб йому захотілось залишитись у кімнаті і без ваших умовлянь.

Спочатку лягайте з дитиною у її кімнаті, читайте книгу на ніч, разом вкладайте спати улюблені іграшки дитини і лише тоді, коли дитина засне – виходьте з кімнати. На початковому етапі можна використовувати радіо-няню, щоб вночі почути, чи не плаче дитина, якщо ваша кімната знаходиться далеко від дитячої. 

Усі ці поради допоможуть зорієнтуватись батькам, з чого ж все таки починати процес привчання дитини спати окремо. Проте, не забувайте, що кожна дитина – індивідуальна. Є дітки, які легко розлучаються з батьками і власна кімната для них – це щось нове, цікаве і діти залюбки самі виявляють бажання спати окремо. Є також і такі, для яких найменша розлука з мамою – це стрес, тим паче розлука на ніч. Врахуйте усі особливості характеру вашої дитини, її звички, бажання, рівень прив’язаності до батьків, вік і тоді вам простіше буде привчити дитину спати в окремій кімнаті. Не робіть кардинальних рішень і не змушуйте дитину, до усього проявляйте терпіння.

Читайте також: Як забезпечити дитині відчуття захищеності: 10 порад батькам

Будьте з намиTelеgram Facebook Youtube Instagram Viber