За натурою він дослідник та мандрівник. А почалося все зі школи, великої любові до географії, до вивчення планети у всіх її деталях та жаги до нового. Віктор Данилов ще в дитинстві поставив собі неймовірну мету – побачити світ і відвідати щонайменше 100 країн. Хотілося вивчити географію не з підручника, а прямо там на місці. Як виявилось, немає нічого неможливого, головне – мати непереборне бажання побувати в найцікавіших куточках нашої планети. І зараз на його рахунку мандрівки в 70 країн, а в планах відвідати ще як мінімум 30. Своїми враженнями та порадами досвідченого мандрівника Віктор Данилов ділиться з вами. Читайте, черпайте натхнення, пакуйте валізи та рушайте до своєї мрії!
Є багато красивих місць на планеті Земля. Просто неймовірних. Мені надзвичайно цікаво колекціонувати не тільки враження від відвіданих країн, а й найкращі зразки організації життя у цих місцях: коли люди шанують одне одного, люблять свою країну, бережуть природу та живуть набагато краще за нас. Найбільше мені запам’яталася толерантність у В’єтнамі. Коли піонери з червоними галстуками йшли зі школи та молилися у буддійських храмах. У них спокійна, мирна країна, де змішалося все: культура, релігія, комуністичні традиції…
Я побував на трьох найвизначніших водоспадах світу: Іґуасу в Бразилії, Вікторія у Замбії/Зімбабве, Ніагара у США/Канаді. Це видовище, яке зачаровує, я годинами спостерігав, як зі страшенним гуркотом спадає вода, а над нею, в хмарі бризок, зависли неймовірної краси веселки... Це щось нереальне...
Принцип в мене такий: якщо є можливість поїхати за кордон, це має бути нова країна. Тягне в ті, які пов’язані з ризиком. Часто траплялося, що поїздки скасовувалися через початок бойових дій або політичні проблеми. Як-от в Ліван, Індонезію, коли там починалися заворушення, я був змушений здавати квитки...
Я колекціоную враження та кулінарні смаки, особливо інших народів. Тому що вдома влаштувати день іноземної кухні – це розширити горизонти. Все треба спробувати. Де б я не був, завжди куштую місцеві делікатеси. Вся група відмовлялася, а я їв м'ясо страусів, крокодилів, скорпіонів, змій, черепах, гусениць, навіть серце кобри ковтнув!
Якщо ви тільки починаєте подорожувати, найперше потрібно навчитися складати валізи, обов’язково вивчити країну перед поїздкою та знати про ризики та як поводитись з місцевими. Щоб не потрапити в халепу, треба орієнтуватися у законах чужої країни, а також мати голову не плечах.
Для подорожей англійську знати добре, але не обов’язково. Одного разу в подорожі з нами був чоловік, який, практично не знаючи ні англійської, ні французької, об’їздив понад 100 країн. Він фотограф, також дописував у столичний туристичний журнал, поєднуючи і хобі, і роботу. Я також завжди знаходив спільну мову з місцевими. У спілкуванні допомагають жести та телефон, який зараз один із незамінних помічників у мандрівках. Карти, перекладач, погода – все під рукою.
Самому їздити цікаво, але з колективом, який поділяє твої погляди, – ще цікавіше. Головне в подорожах – це сумісність людей, адекватність і чіткий розрахунок. Зараз планувати поїздку можна самому через інтернет, підбираючи недорогі квитки та житло.
Більше читайте на 16-17 сторінках 2 випуску журналу "SURENZH"
Приєднуйтеся до нас у соціальних мережах!
