В історичних трактатах Європи, Сходу та Азії збереглося безліч відомостей про інтимне життя народів, а ось про любовні традиції слов'ян збереглося дуже мало відомостей. Стародавні сувої, які описували їх інтимне життя, століттями знищувалися церковними діячами, але це не означало, що нічого такого не було.
Інтимне життя слов'ян не відрізнялося особливою скромністю. У дохристиянську епоху любовні ігрища юнаків і дівчат супроводжували практично будь-яке свято. Історики називають традицію стрибати через багаття на Івана Купала еротичною забавою, оскільки із-за підскоків спідниці дівчат незмінно задирались, оголюючи всі інтимні місця. До XII століття ченці явно негативно ставилися до цієї традиції, кажучи, що «тут є мужам і отрокам велике падіння на дівоче хитання».
Фізична близькість незмінно супроводжувала язичницькі обряди під час посівної пори. Дівчата обходили поля вночі голяка, щоб поділитися силою дітородіння з землею-матінкою. Чоловіки, в свою чергу, засіваючи поля, також нерідко роздягалися. За віруваннями, так «укладався шлюб» між працівниками і землею. Ну і щоб урожай був гарний напевно, слов'яни займалися коханням прямо на полі або імітували цей процес, перекочуючись туди-сюди.
У VII столітті виникло поняття «блудниці», але тоді воно не мало негативного відтінку. Блудницями називали тих дівчат, які шукають собі чоловіка (співзвучно з «блукають»). З X ст. з прийняттям християнства це поняття змінює своє значення. Тепер блудниця з позицій церкви – це незаміжня дівчина, позбавлена невинності або ж вдова, яка приймає у себе чоловіків.
Серед небагатьох описів інтимних традицій слов'ян, зустрічаються відомості, що в VIII столітті за день до весілля волхви повинні були позбавляти наречену невинності в лазні. Князь Святослав у 967 році змінив подібне положення справ, передавши цей «обов'язок» законним чоловікам.
Візантійський історик Прокопій Кемарийский, описуючи побут східних слов'ян, зазначав, що в одній сім'ї могло бути від двох до чотирьох дружин.
Зі зміцненням позицій християнства, тема статевих відносин стає більш табуйованою. Тепер займатися їм дозволялось лише подружжям, та й то в місіонерській позі. Звичайно ж, завжди вистачало тих, хто жив «в гріху», тому на сповіді люди повинні були розповісти про всі свої пригоди. У покарання за перелюбство покладалися молитви з численними поклонами від 3 до 10 років.
Церквою було заборонено займатися коханням стоячи, так як можливість завагітніти в такій позиції знижувалася. А це означало, що таке положення було «не для чадородія, а слабкості заради». «Правильною» вважалася тільки «місіонерська поза».
Слов'яни не відрізнялися скромністю, але в інтимні відносини вступати було прийнято тільки чоловікові з жінкою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
