Відомо, що вносити свіжу тирсу в ґрунт не рекомендується. На такому ґрунті гарний урожай не виросте. Якщо тирси багато, її неважко перетворити на чудовий компонент для поліпшення структури ґрунту, його повітропроникності.

Щоб внести не перепрілу тирсу на ділянку, її спочатку потрібно підготувати.

Для цього треба запастися азотовмісним мінеральним добривом, наприклад, сечовиною. Її кількість можна розрахувати, якщо врахувати, що на кожне відро тирси знадобиться близько однієї жмені сухого добрива в гранулах.

Для заготовки тирси зручно використовувати великі двохсотлітрові поліетиленові мішки для сміття чорного кольору.

Процес підготовки дуже простий. У старому баку або великому садовому відрі ретельно перемішують тирсу з добривом у зазначеній пропорції, попередньо зволоживши, і акуратно пересипають у мішки. Наповнений мішок щільно закривають і залишають не менше чим на три тижні. За цей час тирса насититься азотом і стане для ґрунту безпечною. Добре, якщо тирсу потрібно буде вносити восени. За літо тирса в мішках не тільки просочиться азотом, але й втратить свою твердість і колючість.

Як навесні, так і восени тирсу вносять у ґрунт під перекопування під будь-які культури. Досвід використання тирси на грядках з картоплею вдалий – картопля дає гарний урожай рівних і чистих бульб.

Однак треба мати на увазі, що вносити азотовмісні добрива наприкінці літа не варто. Особливо під плодові рослини. Це може затримувати дозрівання плодів і навіть плодоносіння. Так само можна використовувати тирсу як мульчу й утеплювач, покриваючи грядки садової суниці, зимового часнику та квіткові клумби із зимуючими квітами.

Джерело