Розглянемо декілька з них.
Томатне свято.
Скільки пляшок кетчупу могло б вийти з помідор, безславно згнивших за 70 років існування іспанської «Томатіни», краще не рахувати. Цифра вийде астрономічна.
Адже щороку в знаменитому томатному побоїщі в місті Буньоль їх «гине» по 100 тонн! Але іспанці цінують веселощі вище овочів. А їх якраз на «Томатіна» хоч відбавляй. Ще б пак: кілька тисяч дорослих разом впадають дитинство і їм за це – нічого. Народ дуріє, хто на що здатний: кидаються помідорами, обливаються помідоровою рідиною або хлюпочуться в калюжі томатного пюре.
Головне не загратися і не забувати, заради чого все це томатне безумство задумано. І ось для чого: за той час, що триває «битва», треба «упомідорити» Буньоль так, щоб роботи двірникам вистачило на два місяці, як мінімум.
Холі
Якщо вірити путівникам, Холі в Індії – це свято весни і відродження життя. Але якщо вірити своїм очам, це – День божевільних.
Нічим іншим те, що відбувається просто не пояснити. Ви тільки уявіть: люди посипають один одного отруйно-яскравим порошком і при цьому щасливо регочуть. В цей день дуріє вся країна, і мільярд індійців перетворюється на мільярд замурзаних, радісно верещачих, поросят. «Ну, не психи, а?» – Дивуються ті, хто не в темі.
За тутешнім повір’ями, червоно-синьо-зелена пудра – найкраща гарантія щастя на весь майбутній рік. Мовляв, чим більше кольорового бруду, тим менше до тебе прилипне всякого іншого – вибирай.
Сонгкран
Головне, що повинна пам’ятати кожна людина, що потрапила на тайський Новий рік Сонгкран: не ображатися. Чи Виллють тайці відро води вам на голову, чи зіпсують дорогу фотокамеру або вимастять ваше обличчя білою глиною – не ображатися. Вони це не зі зла – традиція така.
Тайці в цей день дуріють і обливають все, що рухається. «Водні патрулі» стоять на кожному перехресті. Мокра засідка чекає за кожним кутом. Облити іншого в Таїланді означає те ж саме, що побажати йому щастя і удачі. Так що майте на увазі: чим менше на вас сухого одягу, тим більше буде щастя в наступаючому році, 2556-му з тайського календарем.
Винна баталія
Давно відомо,що алкоголь штовхає людей на подвиги. В іспанському місті Аро це дізналися раніше інших – щорічне алко-побоїще під назвою «Batalla del Vino» тут влаштовують вже років 600. А в тому, що ці баталії героїчні, ні у кого сумнівів немає.
Кожен рік 29 червня тисяча городян прокидаються зранку, вбираються в біле, озброюються дитячими водяними пістолетами і лізуть з ними на сусідню гору. Там і розгортається винне побоїще. Замість патронів – ріоха, найвідоміше іспанське вино (його виробляють в цих краях). Бійня розгорається неабияка. Ополченці не шкодують ні боєприпасів, ні один одного – кожен норовить потрапити противнику винним струменем прямо в рот.
Чемпіонат з кидання тортів
Своєю появою це свято зобов’язане Чарлі Чапліну. Так-так, адже це в його фільмах жителі англійського села Коксхет підгледіли ідею кидатися один в одного тортами з заварного крему – тими самими, маленькими, рідкими, які потім смішно стікають з фізіономії.
Свинства у такій ідеї було предостатньо, англійці присмачили його своїми правилами (найвищий бал – за пряме попадання в обличчя, за найбезглуздіший костюм – додаткові очки і т.д.), і вийшов новий вид спорту. Світові чемпіонати по ньому в Коксхете проходять з 1960-х. І всі ці роки від охочих немає відбою. Воно й зрозуміло: адже «битва тортами» – це, мабуть, єдиний вид спорту, де насправді головне не перемога, а участь. Адже незалежно від того, переможеш ти чи ні, тортів налопаешься на п’ятирічку вперед.
Брудний бразильський карнавал
Жителі містечка Параті називають шабаш, який вони щорічно влаштовують, ні більше, ні менше «альтернативним бразильським карнавалом».
Мовляв, той, який в Ріо, давно розгубив бразильський запал і став надто комерційним. А ось наш – самий справжній. Альтернатива, яку пропонують городяни, така: замість параду – озеро Джабакуара з лікувальним болотом, замість позолоти і пір’я – купальники, замість показових виступів – дружнє обмазування один одного брудом.
Ну, а в іншому все як годиться: кайпірінья, самба (куди ж без неї?). Грайливі бразильці, фігуристі бразилійки і все таке інше. Обмазана брудом молодь відривається на Джабакуара так, що й справді та й промайне думка «І навіщо їхати в Ріо? Тут-веселіше ».
Борошняне побоїще
Вважається, ніби греки – одна з найбільш побожних націй в Європі. Тим дивовижніше, що для свого самого брудного свята – «борошняного побоїща» – вони вибрали Чистий понеділок, одну з важливих дат церковного календаря.
Шабаш відбувається в приморському селі Галаксіді. У понеділок о 19.00 за умовним сигналом на сільські вулиці виходить натовп селян і туристів. Цю ораву легко прийняти за чортів: обноски, респіратори та маски, а за спиною – мішки з борошном. І ведуть вони себе відповідно: як очманілі носяться по вулицях, обсипаючи борошном випадкових перехожих і влаштовуючи всякі капості.
Переможців в «борошняній війні» не буває. Навпаки, кожен норовить вимазатися посильніше.
