Справа в тім, що зима силкується втримати свої права, нагадуючи про себе частими завірюхами, снігопадами та морозами.
Під цю пору селяни вже готувалися до весни – лагодили транспорт, вивозили на поля добрива, підготовляли посівний матеріал. Відтак з лютим пов’язано чимало прикмет і завбачень. Люди ретельно стежили за поведінкою погоди, аби передбачити, якими мають бути весна й літо. Адже в лютому сонце повертає на літо. День уже помітно збільшується.
Крім офіційної назви місяця «лютий», у народі існує чимало інших назв. Більшість їх характеризує сувору і вередливу вдачу місяця – «сніжень», «лютий», «крутень», «зимобор», «бокогрій», «криводоріг», «межень» (тобто той, що межує з весною), «казибрід», «казидорога» (від слова казитися»).
Прислів’я
У лютому багато інею – влітку багато роси.
Лютий без снігу – літо без хліба.
У лютому зорепад – тиха весна.
Великий іній, кучугури снігу, глибоко промерзла земля – на врожайний рік.
Прикмети
Лютневі прикмети: метелиці та замети.
Лютневий сніг зимою пахне.
У лютому зима вперше з весною зустрічається.