Назва «лютий» закріпилася за місяцем в середині минулого століття. Хоча другий місяць року і є найкоротшим серед зимових місяців, але він найпримхливіший.

Справа в тім, що зима силкується втримати свої права, нагадуючи про себе частими завірюхами, снігопадами та морозами.

Під цю пору селяни вже готувалися до весни – лагодили транспорт, вивозили на поля добрива, підготовляли посівний матеріал. Відтак з лютим пов’язано чимало прикмет і завбачень. Люди ретельно стежили за поведінкою погоди, аби передбачити, якими мають бути весна й літо. Адже в лютому сонце повертає на літо. День уже помітно збільшується.

Крім офіційної назви місяця «лютий», у народі існує чимало інших назв. Більшість їх характеризує сувору і вередливу вдачу місяця – «сніжень», «лютий», «крутень», «зимобор», «бокогрій», «криводоріг», «межень» (тобто той, що межує з весною), «казибрід», «казидорога» (від слова казитися»).

Прислів’я

У лютому багато інею – влітку багато роси.

Лютий без снігу – літо без хліба.

У лютому зорепад – тиха весна.

Великий іній, кучугури снігу, глибоко промерзла земля – на врожайний рік.

Прикмети

Лютневі прикмети: метелиці та замети.

Лютневий сніг зимою пахне.

У лютому зима вперше з весною зустрічається.

Джерело