Тетяна:
- Виховуємо сина і доньку – Миколу і Дарину. Сина називали за сімейною традицією – він у нас представник п’ятого покоління Микол. А доньку на звав чоловік. Першу, хотіли назвати Веронікою, але наштовхнулися на супротив рідних. То чоловік сам записав її Дашою – найкращим з усіх варіантів.
Оксана:
- Ім’я для малого вибралося ще до вагітності. На нашому весіллі мій тато підняв тост: «За Володимира Олеговича!» бо ж обох дідусів звати Вова. А ім’я для донечки вибрав син. За місяць до пологів він вивчив одне ім’я «Сася» (Сашою звали його хресного). Тому. Коли його питали, хто у мами в животику, він і говорив: «Сася». Ми хотіли доньку назвати Надійкою, але син сказав Сася. Так і стала Сашенька.
Ольга:
- Ми з чоловіком знали, що чекаємо на двійнят. Тому проблем з "боротьбою" за вибір імен не було. Адже кожен міг обрати ім"я для синочка. Батьки хотіли якісь співзвучні імена Матвій і Тимофій - Назар та Захар. Але ми вирішили інакше. Адже кожен з них - індивідуальність. Нині все більш популярними стають автентичні, старовинні імена. Так, як термін народжувати припадав на початок лютого, то якраз в цей час відзначають День ангела Тимофія та Захара. На таких іменах і зупинилися :) І не шкодуємо, адже вже більше тижня ці козачки тішать всю нашу родину :)
Анастасія:
- Нашу донечку звати Амалія. Народжена 28.06.16. Над ім'ям дитини я задумалась десь на 7 місяці вагітності. І саме це мені сподобалось найбільше. Також я багато читала про значення імені, адже впевнена "як корабель назвеш - так він і попливе". Хотіла для своєї донечки тільки найкращі якості у всьому! Чоловік спочатку не розділяв мого бажання так назвати. Але коли в родзалі ми вперше взяли на руки нашу донечку, то одноголосно сказали Амалічка!!! А пізніше вже я вичитала, що для цього імені по-батькові найбільш підходить Олександрівна та знак зодіаку Рак - що повністю відповідає реальності :) Усі рідні зараз кажуть, що ніякого іншого імені і не могло бути!
Юлія:
- Нашого синочка звати Даниїл. Над іменем ми задумались на 6 місяці, коли дізнались кого чекаємо, чоловік захотів назвати Костянтин, а мені якось важкувато звучало Костянтин Владиславович. Тому я підшукувала інше ім’я. Я перечитувала купу книжок із значенням імені, довго обдумувала, яке ім'я мені подобається і зупинилась на імені Даниїл. Не Данило, як в нас звикли говорити, а Даниїл. До останнього ми з чоловіком стояли кожен на своєму імені і навіть коли народився наш синочок ми не могли дійти згоди. Але чоловік мені поступився.
Анна:
- Мою принцесу звати Марго. Я всі 9 місяців ходила і розмовляла з Аріною, а чоловік пішов і сам записав... Якось так :)
Анна:
- Нашого сина звати Всеволод. Коли на 21 тижні на УЗД сказали хлопчик, прийшли додому і почали шукати імена за їх значенням, чоловік прочитав -Всеволод, Сєва, як тобі? І я в цьому імені зрозуміла що це наше, щось рідне :) Наш Сєва :)
До слова, у минулому 2016 році на Рівне нщині окрім традиційних імен дітям давали і зовсім рідкісні для нашої країни.
