Чимало батьків скажуть, що потрібно малювати відповідними кольорами та правильні форми. Але саме поняття правильно абстрактне. Адже небо не завжди блакитне, а трава не зажди тільки зелена. Дитина цього може не знати. якщо їй із самого дитинства розповідають про загальновизнані канони. Тому психологи радять не вчіть дитину малювати!, а якщо хочете зробити з малюка юного Малевича, то тільки у професійній художній школі і після 8 років.
Чому вчити малювати до 8 років шкідливо
Колір і форма, лінії на аркуші паперу є способом самовираження дитини, і як тільки матуся починає коментувати, що сонечко має бути круглим, дивлячись на квадратне сонечко дитини, вона тут же знайде інший спосіб самовираження, і це будуть капризи, крики і т.д . У період дошкільного віку, у дитини проходить важливий етап дорослішання – соціалізація, малюнок дозволить зрозуміти всі труднощі та переживання з цього приводу. Але в тому випадку, коли дитина вільна була малювати, що забажає сама. Якщо дитині не дозволяють малювати страшні малюнки, то вона все нереалізоване може винести у реальний світ, в оточення.
Дитина має право на сюрреалізм у малюнках, ніколи не виправляйте і не домальовуйте нічого. Якщо вам особисто малюнок не красивий - це не означає. що він такий же і для малюка. Це тотожно до дорослого життя - дитина чекатиме, що за неї дорослі вирішать та виправлять всі вчинки. Кожен, навіть випадковий малюнок - вираження емоцій та відчуттів дитини у той момент до світу і самого себе. Можна допомогти дитині із вибором сюжету, якщо є потреба, але завжди останнє слово у виборі за дитиною.
Чим малювати?
Для початку варто мати фарби, котрі можна змішувати, змінювати форму ліній та композицію в цілому (що важко зробити із чіткими лініями фломастерів). Також арт-терапевти радять воскові олівці, котрі дають ефект терапевтичного простору в малюнку.
Не критикуйте та не порівнюйте витвори малюка із іншими
Ніколи не критикуйте і не порівнюйте малюнки дитини з іншими. Через прийняття продукту творчої діяльності вашого малюка ви приймаєте процес його становлення як особистості. Адже логіка дитини така: якщо малюнок поганий, значить і я для мами погана. Тому не бійтеся перехвалити дитину, адже кожен малюнок – це частинка прояву душі вашого маленького дива, його індивідуальності й неповторності.
Важливо зауважити, що процес малювання для дітей – це спосіб самопізнання, і дуже важливо не втрачати такий важливий психологічний і педагогічний інструмент, як малюнок. Прості запитання до дитини: “Хто намальований на малюнку? Який він? Що він робить? В якому він настрої?” – Дають можливість батькам заглянути в душу дитини і побачити можливі проблеми.
Важливо сказати те, що сама дитина починає пишатися собою, коли бачить продукти своєї творчості в малюнках, що є найкращим засобом для психологічної профілактики невротичних розладів особистості, тривог, страхів і низької самооцінки. Я як ви будете пишатися ви своєю дитиною, ні в казці сказати, ні пером описати. Малюнок є найпершою формою самовираження людства і найдавнішим засобом соціалізації. Наскальні малюнки передають нам весь шлях розвитку суспільства і цивілізації, так дайте ж своїй дитині пройти свій шлях розвитку в малюнках.
За матеріалами Дитячий психолог
