Японія
Японські діти проходять три стадії становлення: бог - раб - рівний. Після п'яти років повного «розслаблення» і майже абсолютної вседозволеності, для них непросто взяти себе в руки і почати чітко слідувати загальній системі правил і обмежень.
Найстрашнішим покаранням стає «гра в мовчанку» - дорослі просто на якийсь час припиняють з малюком спілкуватися. Дорослі не намагаються домінувати над дітьми, не прагнуть показати свою владу і силу, може, саме тому впродовж усього життя японці обожнюють своїх батьків (особливо матерів) і намагаються не доставляти їм неприємностей.
Однак, мінус японського підходу до виховання очевидний: життя за принципом «як всі» і групова свідомість не дають особистим якостям жодного шансу.
Франція
Головна особливість французької системи виховання - рання самостійність малюків. Французькі ясла готові приймати дітей у віці 2-3 місяців. Незважаючи на турботу і любов, батьки вміють сказати: «Ні!».
Дорослі вимагають від дітей дисципліни і беззаперечного підпорядкування. Досить одного тільки погляду, щоб малюк «прийшов в норму». На дрібні витівки батьки не звертають уваги, а ось за великі провини карають: позбавляють розваг, подарунків або солодощів.
Італія
Дітей в Італії не просто обожнюють, іх надзвичайно обожнюють! Причому не тільки власні батьки і численні родичі, а й зовсім сторонні люди. Сказати щось чужій дитині, пощипати його за щічки або «полякати козою» - вважається в порядку речей.
Піти в дитячий сад дитина може в три роки, до цього ж часу вона, швидше за все, буде перебувати під «пильним» контролем бабусі чи дідуся, тітоньки або дядечка, кузини, племінниці і всіх інших родичів. Якщо постійно обсмикувати дитину, то вона виросте закомплексованою, - так вважають італійські батьки.
Індія
Індійці починають виховувати своїх дітей мало не з моменту народження. Головна якість, яку батьки хочуть бачити в своїх дітях, -це доброта. На особистому прикладі вони вчать дітей бути терплячими до оточуючих, стримувати свої емоції в будь-яких ситуаціях.
Дорослі намагаються приховати від дітей поганий настрій або втому. Найвищої похвали дитина гідна не тоді, коли стала «краща за інших», а коли стала «краща себе». При цьому індійські батьки дуже консервативні.
Америка
Бажання бути ближче до дитини, вникати в проблеми і цікавитися успіхами - найважливіші аспекти життя американців-батьків. Старше покоління у вихованні онуків участь не приймає, а ось мами по можливості намагаються турбуватися про сім'ю.
З малих років дитину вчать толерантності, тому адаптуватися, наприклад, особливим дітям в колектив досить просто. Явною перевагою американської системи виховання є неформальність і бажання зробити перевагу на практичних знаннях.
В якості міри покарання багато батьків використовують популярну методику «тайм-ауту», коли дитину просять мовчки посидіти і подумати про свою поведінку.
