У цьому місяці жовтіє і опадає листя. Це й дало привід назвати місяць жовтнем, а ще його називали грязень, весільник, хмурень, зазимник.

Жовтень — пора холодних дощів, скорочення довготи дня, осіннього бездоріжжя. Місяць-листобій.

Перед початком зими осінь не жалкує фарби. Вітер-листобій зриває листя з дерев і воно шелестить під ногами.

Жовтень — місяць збору плодів. З північних районів прибувають чечітки, згодом — снігурі, які віщують снігопади. Линяють пушні звірі. М’які перини з листя готують собі ведмеді, борсуки, їжаки. Гасають у дубових лісах дикі свині. Спішать нагуляти до зими якомога більше жиру. Залягають в ямах старі соми, окуні, лящі, піскарі та коропи.

Народні прислів’я, приповідки, прикмети

В жовтні вигореш мілко, весною посієш рідко, то й уродиться дідько.

В жовтні гріє молотіння хліба, а не піч.

Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою.

Вітер в жовтні із сходу — холодна зима.

Вітер в жовтні із заходу — заноситься на довгу зиму.

Грім жовтневий — зима білосніжна.

Грім жовтневий — недостатки і голод зимовий.

Дерева в жовтні в листі — буде пізня зима.

Жовтень плаче холодними сльозами.

Жовтень-болотник: ні колеса, ні полоза не любить.

Жовтень зі цвяхом, грудень з мостом.

Жовтень налагодиться м’яким і дощовим — січень з лютим дадуть відповідь стужею.

Жовтень студений — зима нетепла.

Жовтень то плаче, то сміється.

Жовтень ходить по краю та й гонить птиці з гаю.

Жовтень холодний — очікуй такої ж зими.

Жовтень як не з дощем, то зі снігом.

Лист жовтень красить.

Листя з беріз до середини жовтня не осипалося — сніг ляже пізно.

Листя з берези і дуба в жовтні геть не опадає — чекай суворої зими.

Місяць у жовтні оточений колом — літо буде сухе.

Осінь знають в жовтні по болоту.

Хата в жовтні з дровами і мужик в личаках, а поспіху в роботі немає.

Який жовтень, такий і березень.

Джерело